Володимир Зеленський відвідав Чорнобильську зону відчуження

ПРИП’ЯТЬ, Київська область. – 26 квітня Президент України Володи­мир Зеленський разом з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем ушанували пам’ять ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Вони поклали квіти до пам’ятника Героям Чорнобиля, що розташований на ЧАЕС, поблизу енерґобльока, де стався вибух у 1986 році. Присутні вшанували пам’ять рятувальників хвилиною мовчання

Під час робочої поїздки до Київ­ської области Президент України В. Зеленський відвідав пункт, де розміщено сили, які беруть участь у ліквідації пожежі в Чорнобильській зоні відчуження.

Громадські організації виступили на підтримку Володимира В’ятровича

КИЇВ. – 28 квітня Світовий Конґрес Українців (СКУ) та ряд українських громадських організацій оприлюднили відкрите звернення до Держав­ного бюро розслідувань (ДБР) Украї­ни, висловивши занепокоєння заявою колишнього голови Українсь­кого інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича щодо його переслідування.

Звернення до ДБР із закликом не стати інструментом у політичних замовленнях антиукраїнських сил оприлюднив перший віцепрезидент СКУ, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років Стефан Романів.

Дмитро Кулеба наполягає на доставці „чорних скриньок” збитого в Ірані літака

Київ. – Міністeр закордонних справ України Дмитро Кулеба 27 квітня провів телефонну розмову з іранським колеґою Мохаммадом Джава­дом Заріфом про розслідування збиття літака Міжнародних авіаліній України рейсу PS752 та виплату компенсацій родинам жертв. Глава МЗС підкреслив, що наполягає на доставці, відповідно до Чиказь­кої конвенції, бортових самописців до України, з подальшим рішенням щодо місця їх розшифрування та дослідження з участю країн, громадяни яких загинули внаслідок трагедії. Міністeр закордонних справ Ірану зауважив, що заява одного з іранських депутатів, яка раніше збурила громадську думку в Україні, не відповідає дійсності та офіційній позиції Ірану і вже отримала відповідну правову оцінку. Він також нагадав, що ряд осіб вже були затримані у ході розслідування.

УКРАЇНА ЗА ТИЖДЕНЬ

Арсенал підірвали з землі

БАЛАКЛІЯ, Харківська область. – Тимчасова спеціяльна комісія Верховної Ради з розслідування вибухів на складах боєприпасів у Балаклії 23 березня 2017 року підготувала свій перший звіт, у якому, зокрема, ставить під сумнів застосування безпілотників для підриву арсеналу, де було втрачено майна і боєприпасів на понад 12 млрд. грн. Про це 26 квітня повідомив голова фракції „Слуга народу” Давид Арахамія. Це був найпотужніший арсенал в Східній Европі. Експертиза встановила, що причиною одного з перших вибухів, з якого все почалося, був підрив спеціяльних зарядів, які заздалегідь були закладені в землю. Після гасіння пожежі на території арсеналу виявлено до 10 воронок, що свідчить про мінування. У день вибуху в районі Балаклії не було жодних літальних апаратів. („Укрінформ”)

АМЕРИКА І СВІТ

Чи безробіття оплачується?

НЮ-ЙОРК.– Газета „Вол Стріт Джорнал” 28 квітня надрукувала аналізу економічної ситуації в країні, особливо серед осіб, котрі втратили працю через коронавірус і мусіли податися на компенсацію від уряду за безробіття. Приблизно половина всіх працівників у США зароблять більше через таку компенсацію, ніж вони заробляли перед тим, заки ця пандемія завдала важкого удару економіці країни. Причиною цього є закони для стимулювання економіки, які Конґрес ухвалив, а Президент Дональд Трамп підписав у березні. Ці закони дозволяють безробітним отримувати 600 дол. тижнево федеральної компенсації за безробіття аж до кінця липня. Це є в додатку до нормальної компенсації від штатів, яка становить 378 дол. тижнево. Статистика Департаменту праці за перший квартал цього року вказує, що половина працівників (на повний час) заробляли не більше, ніж 957 дол. тижнево. Це означає, що низькооплачувані працівники не будуть поспішати з поверненням до праці до серпня. („The Wall Street Journal”)

Україна долає пандемію коронавірусу

— У світі станом на ранок 29 квітня зареєстровано 3,148,417 випадків „COVID-19”. Одужали 962,344 пацієнтів, померли 218,368. Станом на ранок 29 квітня в Україні лябораторно підтвердили 9,866 випадків захворювання на коронавірус: 250 людей померли, 1,103 одужало. Кількість випадків коронавірусу в окупованому Криму зросла до 89. Дані з окупованих територій Донбасу відсутні.

Пандемія закрила двері наших храмів, але відкрила нове вікно можливостей

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – Мікроскопічний організм, а власне вірус, невидимий неозброєним людським оком, руйнує сьогодні людське життя на плянеті Земля. Коронавірус, відомий також як COVID-19, вразив усі сфери щоденного життя у 185 країнах світу. Надзвичайно заразне захворювання спричинило пандемію, що не викликала подібного всесвітнього хаосу від часу епідемії еспанського грипу в 1917-1918 роках. Він, напевно, стане анонімним вибором живого організму року за версією журналу „Time”.

Перший рік шостого президента

Минув перший рік президентства Володимира Зеленського. Дуже непросто звести це шосте з черги президентство до якоїсь однозначної оцінки – позитивної чи неґативної. Багато в чому воно особливе‚ неподібне до усіх попередніх‚ навіть кортить сказати – нелогічне‚ як сніг серед літа чи грім з ясного неба. Але ж згадаймо: рік тому за В. Зеленського віддали свої голоси 73 відс. українців. Значить‚ логіка була і вона досить зрозуміла: суспільство прагнуло змін. Прагнуло‚ але‚ на жаль‚ заздалегідь не домовилося‚ в чому ті зміни мали б полягати. Повірили‚ що „Слуга народу“ знає це сам – інакше який-бо він слуга?

Ну‚ слуга з В. Зеленського міг би бути й непоганим‚ просто треба було вчасно уточнити – якого народу‚ якої саме його частини?

Червоний Хрест України

18 квітня 2018 року на державному рівні відзначали 100 років з дня утворення Товариства Червоного Хреста України. Cаме 18 квітня 1918 року під час Першої світової війни з
ініціятиви Маріїнської громади Сестер Милосердя Червоного Хреста, яка з 1878 року надавала благодійну медичну допомогу киянам, було проведено перший з’їзд Товариства
Червоного Хреста України. Першими завданнями товариства була допомога біженцям та військовополоненим, турбота про інвалідів і дітей-сиріт, боротьба з голодом та епідеміями, організація лазаретів, шпиталів і харчувальних пунктів. Червоний Хрест мав у своєму розпорядженні два хірургічні і п’ять протиепідемічних шпиталів у Києві, польові шпиталі у Бердичеві, Сарнах, Рівному, Радзівілові, Прос­курові, Волочиську, Черкасах, Корос­тені, Жмеринці, Козятині, Ярмолин­цях, два протиепідемічні шпиталі в Конотопі й Одеський евакуаційний шпиталь. У міжвоєнний період з ініціятиви активістів товариства були збудовані громадські пральні та лазні, засновані та обладнані фельдшерсько-акушерські пункти, аптеки та магазини санітарної гігієни.

До 50-річчя фільму „Білий птах з чорною ознакою”

Мій друг з Києва, генеральний директор кіностудії ім. Олександра Довженка, голова Спілки кінематографістів України та режисер багатьох фільмів та навіть актор у деяких Олесь Янчук нагадав мені, що у цьому році припадає 50 років від появи загально відомої кінострічки тієї ж кіностудії, відомого режисера і сценариста Юрія Іллєнка, у якій головні ролі відіграли відомий актор і, до речі, також співсценарист з Юрієм Іллєнком цієї стрічки Іван Миколай­чук та відомий (хоча не у той час) актор Богдан Ступка. Стрічка називається „Білий птах з чорною ознакою”. Дискусія велась навіть навколо самої назви, бо цей птах відносився до українського націоналіста, то у радянські часи більш відповідним було б „плямою” замість „ознакою”. Сказати правду, я не з ентузіязмом поставився до перших моїх оглядин цього фільму.

Діє програма „Захист”

КИЇВ. – Закордонні дипломатичні установи України розгорнули спеціяльну програму „Захист” для українців, які після закриття українського кордону залишаються поза межами Батьківщини. По допомогу до закордонних дипломатичних установ України у зв’язку з поширенням коронавірусу та у рамках програми „Захист” станом на 8 квітня звернулися 14,325 громадян. 175 українців проходять лікування за кордоном. 9 квітня в Міністерстві закордонних справ України розповіли про українців, які „застрягли” в Узбекистані й наразі отримують різного роду підтримку в рамках програми „Захист”.

Видано книжку Олександра Шугая про Ліну Костенко

Олександер Шугай, есеїст, письменник, дослідник, відомий дослідженнями життя і творчости Івана Багряного опублікував у видавництві „Дніпро” книжку, в центрі якої – історія співпраці з Ліною Костенко під час роботи над її поетичною збіркою „Неповторність” 1980 року. O. Шугай був редактором видання і ця історія постала головним сюжетом книжки „Я все, що я люблю…”.

Головний мотив книжки – не мовно-стилістичні чи композиційні подробиці (хоча й вони теж), але боротьба проти кількох „фільтрів” радянської цензури за те, щоб книжка взагалі побачила світ.

Вийшла книга про повоєнний голод

У кінці 2019 року, у видавництві Марка Мельника в Білій Церкві‚ була опублікована книга про голод 1946-1947 років в Україні. Велику кількість свідчень подано за територіяльним принципом – по областях‚ звідки ці свідчення походять. Це значно полегшує читачеві пошук в книзі матеріялів про околицю його зацікавлення. Поява книги має складну історію. Більшовицький режим заперечував, що в Україні у 1946-1947 роках був голод‚ подібно як цей режим заперечував організовані ним Голодомори в 1921-1922 та 1932-1933 роках.

Вийшов фільм-дослідження про українську мову

КИЇВ. – В Україні триває показ документального фільму-дослідження про українську мову „Соловей співає. Доки голос має”. Уперше в історії української документальної журналістики автори показують мовне питання через досвід інших країн. Зокрема, проводиться паралелю з Білоруссю та Ізраїлем. Творці фільму намагаються знайти відповідь, чому в ХХІ ст. в Україні спілкуватися українською мовою для багатьох громадян є неґативом. Вони занурюються в історію, досліджують сучасність, виявляють та руйнують міти щодо української мови.

Публіцист втік від Путіна

СМІЛА, Черкаська область. – Публі­цист, історик, громадський активіст Павло Шехтман з Москви переїхав у Смілу, що на Черкащині, де отримав статус біженця. Його історію розповіла 12 березня в статті „Правочне бюро” журналістка незалежного російського Інтернет-видання proekt.media Соня Ґройсман.

Видання „Проєкт” згуртувало російських журналістів-розслідувачів і репортерів, котрі не побоялися в умовах тоталітарної держави досліджувати складні і небезпечні теми. Такою темою для П. Шехтмана стала історія, військові конфлікти, російські та українські політики. 2004 року він захопився написанням статтей до „Вікіпедії”. Звісно, не обійшов і Володимира Путіна. За це П. Шехт­мана 2012 року почали переслідувати, били і заарештовували на акціях протесту, цькували. Слідчий комітет Російської Федерації 2014 року завів на нього карну справу. У лютому 2015 року він втік з-під домашнього арешту в Україну.

Воїн написав роман

КИЇВ. – Роман „Цуцик” став значимою подією в літературному житті України, відколи 52-річний полтавець Віталій Запека відкрив у собі письменницький талант. До збройного конфлікту на Донбасі він був фотохудожником й входив до сотні найкращих в Україні. Провів на війні три роки, був бійцем батальйону спецпризначення „Полтава” спершу на відрізку від Волновахи до Марію­поля Донецької области, зокрема на Широкинському пляцдармі. Згодом батальйон „Полтава” перекинули на Луганщину.

Відбувся черговий обмін полоненими

КИЇВ. – Україна 16 квітня провела обмін полоненими з так званими „ДНР” та „ЛНР”. Про це повідомив Віце­прем’єр, Міністер з питань реінтеґрації тим­часово окупованих територій Олексій Резніков. Додому повернулися 20 осіб. Серед них Віталій Желдак, який був засуджений так званим „Верховним судом ЛНР” та незаконно утримувався у Слов’яносербскій виправній колонії Луганської области, Олександр Табач­ний – інвалід та ветеран Міністерства внутрішніх справ України, один з най­стар­ших хто потрапив у полон, Алев­тина Попова, яка незаконно утриму­валася з 2018 року у виправній уста­нові на тимчасово окупованій тери­торії міста Луганськ, наймолодший серед громадян України Сергій Русі­нов, який повернувся на підконт­рольну Україні територію.