29 вересня Олександр Гаврош з Ужгорода розповів у „Свободі“ про свого земляка Анатолія Тегзу, який минулого липня загинув у бою з російськими загарбниками.
Добре, що „Свобода“ вшановує полеглих героїв, але деякі обставини розповіді О. Гавриша породжують сумніви.
Вдова Анатолія Тегзи розповіла: „У нас пів кімнати було завалено зброєю, бронежилетами, військовою формою. Перед від’їздом замовив ще одну. Запитую: „Для чого? В тебе вже їх з десять! Он у мішках стоять“. „Ця з наколінниками“.
Розумієте, він жив цим. Його хлопчачість, невгамовність нарешті знайшла своє застосування. Він любив рух, неспокій, екстрім. Коли йому в житті ставало нецікаво, він перемикався на щось інше“.
Дивно, що св. п. А. Тегза зробив вдома сховище речей, потрібних на фронті. Тільки уніформи мав з 10 мішків. Дружина Дар’я слушно радила позбутися цього майна.
Хотіла б порадити О. Гаврошу переказати Дар’ї моє побажання усе ж віддати одяг, бронежилети та зброю до війська. Мої сусіди збирають гроші, щоб купити таке спорядження для захисників України. Навіщо тримати його вдома?
Сомерсет, Ню-Джерзі