Візиту Президента України Володимира Зеленського до США прокоментувала в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і повноважний посол України в США Оксана Маркарова.
– Почнемо з найбільш актуального. Конґрес США схвалив резолюцію для уникнення урядового „шатдавну“, однак виключив із неї допомогу Україні, яка передбачалася раніше. Водночас і демократи, і республіканці, й президент США особисто запевнили, що підтримка продовжуватиметься. Як ви можете прокоментувати цю ситуацію?
– Насправді за всіма виділеннями коштів для України стояла часто непомітна, але титанічна робота великої команди як в Україні, так і в США, зокрема й постійної роботи нашого Посольства з Конґресом. Від початку повномаштабного вторгнення Росії Конґрес виділив у чотирьох законах про додаткове фінансування близько 113.4 млрд дол. на програми, пов’язані з наданням допомоги Україні, а також країнам, які або постраждали від аґресії, або допомагають нам. Ось конкретні цифри: у березні 2022 року виділено 13.6 млрд, у травні – 40.1 млрд, у вересні –12.3 млрд, у грудні минулого року – близько 47.3 млрд. Однак за цим завжди стояли непрості дискусії й голосування. Деякі з документів свого часу також були забльоковані, наприклад, у травні минулого року, коли розглядалися зміни до бюджету-2022. Кожен законодавчий акт проходив складний процес як усередині Конґресу, так і на рівні взаємодії між законодавцями й Адміністрацією США. І не всі вони в результаті залишалися такими, як плянувалися на початку.
Цього року процес ухвалення бюджету-2024 на тлі передвиборчої кампанії, яка вже фактично стартувала, розпочався з дискусій про бюджет на рік та домовленостей у Конґресі щодо „боргової стелі“. Поступово, через відсутність консенсусу все перейшло до бюджетної резолюції на квартал, а згодом і взагалі на 30 та 45 днів.
Усе це було зумовлено виключно внутрішніми американськими питаннями. Адже двопартійна підтримка України в обох палатах, над посиленням якої ми працюємо, у нас досі є. Про це свідчать навіть проміжні голосування, які відбулися минулого тижня. Однак, зрештою, перед ризиком „шатдауну“ Конґрес зміг проголосувати лише „короткий“ документ на 45 днів, який містив виключно програми федерального уряду.
З урахуванням того, що попередній бюджет містить значні перехідні кошти, ми будемо зараз використовувати їх, тому ризику припинення фінансування немає.
Прикро, що українські програми не були додані до рішення на 45 днів, однак набагато важливіше отримати повноцінне фінансування в основному бюджетному рішенні.
Від суботи я провела величезну кількість зустрічей і телефонних перемовин з членами Конґресу. Велика кількість сенаторів і конґресменів від обох партій закликали не просто ухвалити чи зберегти підтримку України, а й посилити її. До того ж, адміністрація активно працює з Конґресом на цим питанням.
Навіть зараз тривають дуже активні переговори про напрацювання нового бюджетного рішення, в якому допомога для України має бути передбачена.
Бюджет може бути ухвалений як у вигляді окремого закону, так і у вигляді частини більшого пакету фінансування Міноборони США. Тому і ми в Посольстві, й усі друзі демократії та свободи працюватимемо невпинно, щоби ці перемовини були результативними.
Візита Президента України була надзвичайно важливою, і, я вважаю, дуже успішною. У Вашінґтоні Президент провів лише один день, але те, що вдалося помістити в цей день, можна порівняти з програмою повноцінної кількаденної візити.
Зустрічі в Конґресі розпочалися з детальної дискусії зі спікером Кевіном Маккарті та лідерами обох партій у Палаті представників, під час якої було обговорено багато питань. Потім відбулася велика зустріч, яку організували партійні лідери Сенату Чак Шумер і Мітч Макконнелл, на якій були також присутні більше половини законодавців зі складу Сенату. Це також був відвертий діялог, у якому вдалося обговорити великий перелік питань.
Переговори в Білому домі пройшли, як завжди, дуже позитивно. Розмови вийшли довшими по часу, аніж ми плянували.
Президенти обговорили допомогу Україні, розвиток ситуації на полі бою – не тільки спроможності, які нам потрібні й де їх знайти, а також, що напевно найважливіше, було досягнуто історичне рішення про спільне виробництво зброї.
Це новий формат співпраці щодо оборонного виробництва в Україні.
Це стосується всіх оборонних технологій, включно з протиповітряною обороною.
Президент оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій, а також практично з наступного дня після зустрічі лідерів наш міністер з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин проводить зустрічі з виробниками, які зацікавлені у спільному виробництві.
Ми хочемо, щоби більше українських пілотів готувалося саме у США.
Ми активно працюємо з Пентагоном і нашими іншими партнерами щодо передачі платформ F-16. Ми також зберігаємо фокус на отриманні самих літаків. Три країни оголосили про готовність це робити.
Ми знайомі з Сі-Кью Бравном, ми працювали з ним, коли він був командувачем Повітряних сил США. Він надзвичайно добре поінформований про ситуацію в Україні. І те, що головою Об’єднаного комітету начальників штабів став саме представник Повітряних сил, має певний символізм у рік, коли ми домовилися зі США про розгортання F-16 в Україні.
Ми дуже вдячні Марку Міллі за активну підтримку. Ми мали змогу з ним поговорити разом з нашим військовим аташе генералом Борисом Кременецьким. І також поспілкувалися із Сі-Кью Бравном, і впевнені, що активна робота, яку він проводив на попередній посаді, буде лише посилена у його новій ролі.
Ми налагодили співпрацю з Корпусом морської піхоти США, що очолює генерал Ерік Смит, з яким ми активно працювали впродовж останніх років, коли він обіймав посаду заступника. Так само відбувається взаємодія на рівні Сухопутних сил, Військово-морських сил, розвідувальної спільноти. Ми активно працюємо з абсолютно всіма родами військ у США. Немає тижня, щоби ми не проводили зустрічі з ними. Втім, більша частина цієї роботи відбувається „за кадром“, і ми дуже мало публічно повідомляємо про ці зустрічі, хоча це дуже важливий елемент роботи.
Президент Джо Байден кілька тижнів тому ввів нову посаду спецпредставника США з питань економічного відновлення України та призначив на неї Пенні Пріцкер – успішну бізнесвумен, ексміністра торгівлі з українським корінням.
Ми вітаємо це призначення. Ще з 2022 року ми порушували це питання у США і пропонували призначити спеціяльного координатора з питань відновлення. Ще більше ми раді, що на цю посаду призначена саме П. Пріцкер. Вона є надзвичайним професіоналом, має серйозні лідерські якості, проявила себе виключно позитивно на чолі Міністерства торгівлі свого часу. Водночас вона має в серці велику любов до України і бажання дійсно допомогти країні, з якої походить її родина.
Це призначення є сиґналом, що наш стратегічний друг, Америка, залишатиметься з нами не тільки до перемоги, а й буде надійним партнером у подальшому відновленні.
У нашій двосторонній взаємодії ми маємо три основних пріоритети, над якими працювали як до початку фази повномаштабного вторгнення, так і пізніше. Це зброя – пріоритет номер один; це допомога Україні, пряма бюджетна допомога – пріоритет номер два; і це санкції, ізоляція, обмеження для Росії.
Крім того, почала працювати мультидонорська платформа, до складу якої входять усі країни G7, міжнародні фінансові інституції. Вона має чотирьох співголовуючих – від України, США, ЕС і країни, яка головує в G7. Кожну країну на зустрічах має представляти певна людина. Раніше цю ролю виконував заступник радника Білого дому з питань нацбезпеки Майк Пайл, але тепер США на платформі представлятиме саме П. Пріцкер.
У перший же день, коли стало відомо про призначення П. Пріцкер, вона відвідала наше Посольство, де ми обговорили багато питань, вона була присутня на зустрічі президентів у Білому домі, напередодні в ООН мала спілкування з Президентом Зеленським, уже встигла з’їздити в Брюсель, взяла участь у останньому засіданні платформи. І за цей час – трохи більше двох тижнів після її призначення – вона провела величезну кількість зустрічей із представниками американського бізнесу, які працюють в Україні.
На зустрічах у Ню-Йорку Президент України зустрічався із впливовими американськими бізнесменами, де йшлося про можливості вливань у відбудову України та інвестиційні проєкти. Хочемо створити країну, яка дійсно буде більш проґресивною з точки зору і технологій, і ведення бізнесу.
Україна своєю боротьбою, життєстійкістю, а також відданістю незалежності, свободі й демократії та готовністю ефективно боротися за це надихає весь світ. Якщо 10 років тому потрібно було розповідати, що таке Україна, три роки тому, чому Україна – не Росія, чому ми не брати і не розмовляємо однією мовою, то зараз уже нікого не треба переконувати, що Україна – це унікальна країна, надзвичайно важлива для реґіону й поза його межами. Зараз настав момент, коли нам треба зробити все для того, аби не лише наблизити перемогу, а й сформувати групу компаній, які готові робити конкретні практичні кроки.
Ми продовжимо займатися всіма нашими пріоритетами для того, щоб Україна перемогла у війні, і потім ще раз перемогла в мирі.
Вашінґтон
Друкується зі скороченнями.