На Вкраїну вороги
зовні нападають,
а з середини свої
мов іржа з’їдають.
Усі вони є злочинці –
міри вже не мають,
що війна несе нещастя
на те не зважають
На кордоні митники
Хабарі хапають
І товари для війни
Не перепускають.
Увесь світ допомагає
Та в підпільних сховищах
Усе пропадає.
Ще й комісари здичавіли,
Державу рідну обдурили,
Грошей побільше хочуть взяти,
Своїх людей пограбувати.
Як не заплатиш – хоч кривий
Опинишся на передовій.
А той здоровий як бугай
Дав хабаря – мерщій втікай!
А хто ж там буде воювати,
Коли усі почнуть втікати?
Народна приказка так зветься,
Що риба з голови псується.
Якщо відтята голова,
Ціна тій рибі вже нова.
Не хочуть чесно вони жити,
Усі спішать розбагатіти.
Сумління вже ніхто не має,
Свою кишеню набиває.
Один закон нам треба мати
Чи президент чи депутати
Перед людьми відповідати.
І той закон усім сповняти,
Коли ми звернемось до Бога
Від Нього прийде допомога.
Господь таке може зробити,
Що ворог буде власних бити,
Лиш перестаньте грабувати,
Бо Україна – наша мати!
Українське село,
Сомерсет, Ню-Джерзі