19 вересня Азербайджан почав у Карабаху „антитерористичні заходи“. Вранці там було здійснено підрив двох вибухових пристроїв, азербайджанська сторона заявила, що вірменські війська почали обстріл з артилерії по позиціях Збройних сил Азербайджану. 20 вересня „влада“ невизнаної „Нагірно-Карабахської республіки“ заявила, що припиняє вогонь і складає зброю.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в результаті успішної операції в Карабаху його країна відновила свою територіяльну цілісність та про закінчення „антитерористичних заходів“.
У Вірменії є всі шанси вибудовувати свою систему безпеки. Однак російський вплив залишиться ще довго у південному Кавказі і ще довго його „доведеться вичавлювати“.
Низка громадських і політичних сил закликала владу Вірменії подати заявку на членство в Евросоюзі. Вони засудили „загрози незалежності й територіяльній цілісності Вірменії з боку Росії та Азербайджану“, закликали вірменських політиків негайно та радикально переглянути відносини з РФ.
Ще одним джерелом напруженості у дипломатичних відносинах Єревана та Москви стало те, що Вірменія повністю приєдналася до Міжнародного кримінального суду (МКС), оскільки вона хоче висунути звинувачення у військових злочинах проти Азербайджану.
У Кремлі рішення парляменту Вірменії ратифікувати Римський статут назвали „надзвичайно ворожим“ щодо Росії.
Вірменія почала будувати відносини з новими міжнародними партнерами, оскільки зрозуміла, що Кремль не може ґарантувати їй безпеку. Експерти зазначають, що публічний конфлікт між Росією та Вірменією поглиблює сумніви щодо здатности Москви утримувати та поширювати владу на частини колишнього Радянського Союзу.