Україна

ПАРЕ визнала Росію аґресором

|

СТРАСБУРҐ. – 23 січня Парляментська Асамблея Ради Европи (ПАРЕ) підтримала резолюцію про гуманітарні наслідки конфлікту на сході України. Про це повідомила перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко, яка перебуває у Страсбурзі. „З усіма нашими поправками прийнята резолюція про гуманітарні наслідки війни в Україні, яка ще раз нагадує про відповідальність Росії за гуманітарну катастрофу і системне порушення прав людини в Криму і на Донбасі“, – повідомила І. Геращенко.

Тема дня

Прояснити ситуацію

|

Чотири роки після останнього Майдану політична еліта України‚ не знаходячи спільної мови щодо першорядних‚ доленосних питань‚ так заплутала загальну ситуацію‚ що тепер зібралася довга низка проблемних „і“‚ над якими напіврозчароване–напіврадикалізоване суспільство спрагло хоче побачити однозначну крапку. Передусім це стосується абсурдного офіційного визначення подій на Донбасі – ніби там чотири роки безперервно триває антитерористична операція. Хоч у загальносуспільному дискурсі це називається – російська аґресія. Чому ж не покласти край різночитанню? Воно ж втомлює‚ знесилює і дезорієнтує українське суспільство.

Україна

В Україні святкували День Соборности

|

КИЇВ. – 22 січня у Києві люди зібралися на мості Патона, утворивши традиційний „живий“ ланцюг між двома берегами Дніпра‚ щоб відзначити історичну подію – 99 років тому був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Побудова ланцюга – одна з головних традицій цього дня. Вона походить від 1990 року, коли вервечка із сотень тисяч людей „зв’язала“ Івано-Франківськ, Львів і Київ. Під час акції на мосту Патона розгорнули 30-метровий прапор України.

Життя громади

Українці всього світу відзначають 100 років української державности

|

Текст звернення Світового Конґресу Українців Канади виданого 22 січня. У 2018 році українці всього світу відзначають 100 років української державности. 22 січня 1918 року перший український Парлямент, Українська Центральна Рада, своїм Четвертим універсалом проголосив незалежність Української Народної Республіки. Рівно через рік після цього, 22 січня 1919 року Акт злуки об’єднав Українську Народну Республіку та Західно-Українську Народну Республіку в одну консолідовану незалежну державу. Події 22 січня 1918 та 1919 років були не окремими моментами історії, а кульмінацією багатовікової боротьби українського народу за самовизначення та свободу.

Premium

100 років новітньої української державности

|

22 січня українці всього світу святкують 100-річчя проголошення української державности. Цього дня, 22-го січня 1918 року Четвертим Універсалом, Українська Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку незалежною, вільною та суверенною державою.

Точка зору

Варто забрати кораблі у Росії

|

11 січня Президент Росії Володимир Путін заявив‚ що Росія готова передати Україні її військові кораблі з Криму. При цьому він зауважив‚ що кораблі тривалий час були без догляду і втратили боєздатність. Цю думку підтримав колишній Міністер оборони України Юрій Єхануров‚ який назвав кораблі брухтом, передання якого В. Путін хоче використати як елемент своєї виборчої кампанії. Загалом у Криму до березня 2014 року були 21 корабель Військово-морських сил (ВМС) України і 50 допоміжних суден.

Короткі новини

УКРАЇНА ЗА ТИЖДЕНЬ

|

Закликали рятувати палац 

КИЇВ. – Критична ситуація довкола Ханського палацу в Бахчисараї стала головною темою спеціяльного засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яке відбулося в Міністерстві закордонних справ  19 січня. Учасники засідання виявили глибоке занепокоєння та обурення діями російських окупаційних властей, які проводять масовий, добре сплянований наступ на пам’ятки культури на Кримському півострові. Так звані „реставраційні роботи“ на території пам’ятки національного значення України – Ханського палацу в Бахчисараї становлять реальну загрозу її знищення. Комісія вирішила вжити додаткових заходів з метою мобілізації міжнародних зусиль, насамперед по лінії ЮНЕСКО, задля збереження Ханського палацу в Бахчисараї.

Premium

АМЕРИКА І СВІТ

|

Засудили активістів за демократію

ГОНҐ-КОНҐ. – Вищий суд Гонґ-Конґу засудив провідних демократичних активістів Джошва Вонґа і Натана Лодо до ув’язнення за їхню ролю в демонстраціях за демократію в 2014 році. Від часу передання від Британії 1997 року мешканці Гонґ-Конґу – за принципом „одна країна, дві системи” – втішалися правами й свободами‚ які нечувані в Китаї. Але 2014 року поліція здушила студентський рух протесту – знаний як Рух Парасолів‚ в якому десятки тисяч осіб вимагали щоб китайський комуністичний уряд не втручався в їхні вибори. Дж.

Редакційна

Вже не АТО‚ але ще не війна

|

Верховна Рада 18 січня прийняла закон про реінтеґрацію Донбасу‚ який став вагомим кроком до того, щоб цю гібридність антитерористичної операції (АТО) привести до нормального воєнного стану. Це все ще не воєнний стан, але воєнна операція стримування аґресора, за яку відповідає Генеральний штаб. Він це робив з перших днів війни, але тепер став основним координатором інших силових підрозділів. Згідно з законом режим АТО буде замінений на заходи безпеки з відновлення суверенітету і територіяльної цілісности країни. АТО була відповіддю на гібридні виклики, які нав’язала Росія, почавши війну проти України без оголошення війни, не визнаючи присутности своїх військ.

Історія

Oдин з oстанніх борців Карпатської України 

|

Про Карпатську Україну 1938-1939 років видано десятки книжок, сотні наукових статей та все ж таки ця тема далеко не вичерпана. Нещодавно в мої руки потрапили спогади 99-річного Юрія Шанти „Бились хлопці Хустові на славу” про участь в обороні Карпатської України у березні 1939 року перед мадярською окупацією. Ю. Шанта народився 29 січня 1918 року у селі Люта Великоберезнянського округу. Після закінчення школи поступив у Мукачівську державну торговельну академію, яку закінчив 1938 року і став бухгальтером Підкарпатського банку в Ужгороді.

З редакційної пошти

ООЛ зберігає пам’ять про Акцію „Вісла“

|

Минулого року українство світу відзначало 70-річчя Акції „Вісла“, примусового переселення польським комуністичним урядом української меншини з південно-східніх провінцій післявоєнної Польщі на так звані „відновлені“ території на заході країни. Під час цієї програми понад 140 тис. етнічних українців були насильно переселені зі своїх рідних земель на Холмщині, Підляшші, Надсянні, Бойківщині та Лемківщині та змушені залишити свої домівки, якими вони користались протягом багатьох поколінь. Ця програма була продовженням державної етнічної чистки, яка розпочалася з обміну громадянами 1944-1946 років між Польщею та СРСР і мала на меті усунунення всіх українців, які опинилися на терені між двома країнами. Завдяки зусиллям Українського Конґресового Комітету Америки (УККА) та багатьох його організацій-членів в минулому році було проведено багато заходів для вшанування пам’яті тих, хто постраждав через Акцію „Вісла“, та інформування тих, хто не знає цієї трагічної сторінки історії.

З редакційної пошти

Поновлено часопис лемків

|

Маємо приємність повідомити, що 43-ім числом ми поновлюємо випуск „Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань“, який розпочали видавати ще у січні 2013 року. Є можливість його перегляду в інтернеті: http://bit.ly/2rl8R6c. Наразі вісник виходитиме раз на квартал і, як звично, висвітлюватиме поточне життя, історію та культуру лемків усього світу. Закликаємо усіх членів Федерації та лемківські організації в Україні, Польщі, Словаччині, США, Канаді, Сербії та Хорватії‚ а також просто лемків з усього світу надсилати нам свої матеріяли для вісника на незмінну електронну скриньку:  [email protected]. Оскільки наше видання виходить суто в інтернеті, то також просимо поширювати його поміж друзів у соціяльних мережах.

Premium

Пиймо правду

|

Нині ми уже бідні.
Знов говорить наша гідність.
Світ нас бачить. Світ нас чує.
Чи належно нас трактує?

З редакційної пошти

Шукаю вістей про Тимофія Соснового

|

В процесі написання наукової статті про Голодомор 1932-1933 років в Україні я натрапив на статтю, опубліковану 8 листопада 1942 року в газеті „Нова Україна“, автором якої був аґроном-економіст Т. Сосновий, який першим (в окупованому німцями Харкові) проаналізував причини, хід та наслідки цієї події. Автор писав: „Чому‚ не зважаючи на те‚ що хліба було зібрано досить‚ в Україні стався небачений за своїми розмірами голод? Тому що для більшовиків треба було спочатку виконати так звану „першу заповідь“ – плян хлібозаготівель та інші „заповіді“ – натуроплату МТС‚ „добровільний продаж“ –  і тільки те‚ що залишилося‚ мало йти на споживання селян“. Мені стало відомо, що автором цієї унікальної публікації є колишній керівник відділу статистики Харківської міської управи Тимофій Сосновий, який похований на цвинтарі св.

Життя громади

У таборі зустрілися бандуристи

|

ПАРМА, Огайо. – Зимовий табір бандури діяв при Катедральному православному соборі св. Володимира 26-29 грудня 2017 року. Ідея створення такого табору для бандуристів віком від семи років і старших належить керівниці відомого вокального жіночого гурту „Зоря” в Пармі Наталії Махлай. Проєкт радо підтримали Школа бандури ім.

Життя громади

Пластова Станиця скликала загальні збори 

|

НЮ-ЙОРК. – Загальні річні збори у Пластовій Станиці Ню-Йорку відбулися 9 грудня 2017 року у пластовій домівці. Cтанична Таля Даниш відкрила збори, присутні заспівали молитву „Отче наш”. Вибрано президію зборів: голова Aдам Гапій, писар Іра Перхалюк. Хвилиною мовчанки вшановано пам’ять пластунів станиці, які відійшли у вічність у 2017 році: Aнну Бідяк, о.

Життя громади

Школа українознавства прийшла до Українського Села

|

СОМЕРСЕТ‚ Ню-Джерзі. – 20 січня Школа українознавства (директор Ярослава Данищук) при Українській православній церкві св. Андрія в Савт-Бавнд-Бруку, Ню-Джерзі, колядувала в Українському Селі в Сомерсеті. Колядування підготували вчителі Оксана Наливайко‚ Оксана Дякун‚ Галина Богуцька‚ Олеся Ольшанська‚ Романія Лабовка‚ Лідія Проц‚ Наталія Мороз‚ Еля та Олександра Гуцули. Був також дорадник Шкільної Ради Українського Конґресового Комітету Америки Роман Гірняк.  Радо вітали юних колядників Ніна Наливайко‚ Володимир і Люба Поплавські‚ Оксана Лобачевська‚  Броніслава Скорупська‚ Ляріса та Дмитро Пенцаки‚ Марлін Братах‚ Богданна Кулинич‚ інші мешканці села.