Нещодавня поведінка Німеччини додає нового значення аксіомі про те, що політика – це мистецтво можливого, означаючи притягнення німців до спільноти цивілізованих націй. Але чи це можливе?
Маю від себе і своїх колеґ з Шевченківського національного заповідника „Тарасова гора“ у Каневі величезне прохання: чи не могли б читачі „Свободи“ до нашої наукової бібліотеки роздобути літератури, що видавалася в діяспорі, зокрема і шевченкознавчої?
Благодійна організація Благодійний фонд „Маглена“ ім. Володимира Великого розпочинає впроваджувати програму „Благодійна їдальня“. Її мета – безоплатне надання послуг із забезпечення повноцінним харчуванням осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах. Споживачами благодійної програми є діти з кризових сімей, діти-сироти, самотні особи, люди з особливими потребами, самотні та багатодітні батьки, безхатьки, люди, які не в змозі вижити на мізерні доходи та інші. Їдальня розміщатиметься у Радехові Львівської области.
Живий “Ланцюг Єднання” з нагоди Дня Соборности створили у Сєвєродонецьку в парку та на майданчику біля Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру.
У Миколаєві в рамках обласного проєкту „Поважаю Европейські цінності – будую сучасну Україну“ відкрився центр „Українсько-Европейський осередок. Тренінґ-HALL“, приурочений до Дня Соборности України.
Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика, засновниками якого є Ліґа українських меценатів і Міністерство освіти і науки України, цього року відбувається вже 22-ий раз. Це нині один з найпотужніших освітніх проєктів в Україні. Кількість його учасників – декілька мільйонів осіб. У конкурсі вже беруть участь діти тих переможців, які змагалися і перемагали на початку 2000-их.
Українська громада в турецькому місті Мерсін отримала офіційну реєстрацію, тож тепер у Туреччині налічується 10 офіційних українських спілок. Посольство України в Туреччині закликала українців долучатися до роботи громад у своїх містах.
Водночас активістка української громади у Мерсіні An Luckyluck зауважила у Фейсбуці, що тепер українці в Мерсіні можуть відкрито про себе заявити, показувати свою культуру та традиції.
Координаційний Центр Пластових груп у Европі затвердив Підготовчий мішаний курінь уладу пластунів юнаків та пластунок юначок (УПЮ) імені Анни Ярославни у Франції, установчі курінні сходини якого відбулися 7 листопада 2021 року в Парижі.
Дослідники твердять, що всі европейські й слов’янські нації та народності мають свої власні різдвяні традиції, різдвяні славні, колядки й щедрівки. Усі, окрім одного! І це – росіяни. Лише на початку ХХ ст. було створено кілька авторських та перекладних коляд. Однак народ їх ніколи не виконував.
КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Нині на території України діють лише три вузькоколійки: „Боржавська“ (Закарпаття), „Рудниця-Гайворон-Голованівськ“ (Вінницька та Кіровоградська області) та найвідоміша – „Антонівка-Зарічне“, що на Рівненщині. Гайворонська вузькоколійка перевозить пасажирів тричі на тиждень у напрямку Голованівська і тричі у напрямку Рудниці. Її ширина всього 75 сантиметрів.
КИЇВ. – Національна спілка театральних діячів України 4 січня оголосила переможців премій 2021 року.
За рішенням жюрі лавреатами стали: премія ім. Мар’яна Крушельницького – Олексій Гнатковський, артист Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка; премія ім. Марії Заньковецької – Ірина Швайківська, народна артистка України, актриса Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької; Лідія Яремчук, народна артистка України, актриса Національного академічного театру російської драми ім. Л. Українки.
У Національному університеті „Острозька академія“ 23 грудня 2021 року відбулася конференція трудового колективу, на якій підвели підсумки року, обговорили досягнення й окреслили виклики та перспективи розвитку.
Звітував ректор університету, доктор психологічних наук, професор, Герой України Ігор Пасічник. Він зазначив, що за 2021 рік успішно здійснено оптимізацію структури університету. Зокрема, факультети політико-інформаційного менеджменту, гуманітарний і міжнародних відносин реорганізовано в навчально-наукові Інститут соціяльно-гуманітарного менеджменту й Інститут міжнародних відносин та національної безпеки.
Цьогоріч Мирославові Ілюку, головному редакторові газети „Нове життя“ з Пряшева, виповнюється красних 80 років. Це одна із найпомітніших постатей української інтеліґенції в сучасній Словаччині. Надзвичайно скромна й порядна людина, чудовий фахівець, він своє життя присвятив українській журналістиці. Мирослав Іллюк – приклад жертовного служіння своєму народові в непростих закордонних умовах, де українство часто зазнає грубих нападків українофобів. І хоча інтерв’ю було записане трохи раніше, ситуація на Словаччині кардинально не змінюється.
Письменник сучасний літературний критик, літературознавець, есеїст, Заслужений працівник культури України Євген Баран мешкає в Івано-Франківську. Він має 13 найвищих відзнак та 20 премій різних номінацій. З письменником мала розмову Юлія Лискун-Яворська, голова Кам’янець-Подільського осередку Всеукраїнської громадської організації „Український клюб“.
У „Свободі“ 14 січня поміщений репортаж Олександра Вівчарика з села Леськового на Черкащині, де журналісти відвідали забутий і напівзруйнований палац родини Даховських, який Президент України Володимир Зеленський включив до пляну відбудови історичних пам’яток.
Історія ж роду Даховських та їхнього палацу й справді давня, бо починається у 1801 році, коли леськівський фільварок купив Мар’ян Даховський гербу Лодзь з Дахова Познанського воєводства у Польщі.
КИЇВ. – В Успенському соборі Києво-Печерської лаври відкрито першу чергу відтвореного надгробного пам’ятника видатному державному та військовому діячеві українського та литовського народів князю Костянтину Острозькому.
Реставрація пам’ятника завершилась до 30-річчя відновлення Незалежности України спільними зусиллями Литви та України. Урочисте відкриття пам’ятника відбувалося за участю Президента Литви Ґітанаса Науседи, який наголосив: „Сьогодні в нашій пам’яті князь залишився як переможець у битві під Оршею 1514 року.
КИЇВ. – Печерський районний суд Києва обрав особисте зобов’язання запобіжним заходом для п’ятого президента України, лідера „Европейської солідарності“ Петра Порошенка. Він повинен здати пашпорти для виїзду за кордон, не відлучатися з Києва чи Київської области без дозволу слідчого, прокурора або суду та з’являтися на виклик слідчого, прокурора або суду. Таке рішення суддя Олексій Соколов оголосив 19 січня у справі про державну зраду і фінансування тероризму.