У „Свободі“ 14 січня поміщений репортаж Олександра Вівчарика з села Леськового на Черкащині, де журналісти відвідали забутий і напівзруйнований палац родини Даховських, який Президент України Володимир Зеленський включив до пляну відбудови історичних пам’яток.
Історія ж роду Даховських та їхнього палацу й справді давня, бо починається у 1801 році, коли леськівський фільварок купив Мар’ян Даховський гербу Лодзь з Дахова Познанського воєводства у Польщі.
Ще у XVII ст. частина родини переїхала в нинішню Україну і заснувала дві лінії родоводу. Казимір Даховський служив у прикордонному відомстві спершу у Варшаві, потім у Житомирі. Мати – Бриґіда Моравицька. Син Олександр одружився з Ґеновефою (Вікіпедія подає – Гоноратою) Грушецькою. Подружжя оселилося в Леськовому, коли палацу ще не було. Його спорудив їхній син Казимір в стилі англійської ґотики.
Село Леськове, яке у давнину було хутором козака Леська Фариби, разом з іншими селами належало спершу Вишневецьким, а далі фільварки довкола Монастирища були розпродані. Казимир Даховський у шлюбі з Зофією Збушевською мав чотирьох дітей – три дочки і сина Тадеуша. Саме Тадеуш причетний до перебудови і сучасного вигляду палацу. Він народився в Леськовій 20 травня 1868 року, 30-річним одружився з Марією Володкович, адоптованою сиротою померлих Ярошинських. Вона й вийшла за Тадеуша у 1898 році. Цікаво, що її першим чоловіком був славетний польський письменник 47-річний Генрик Сенкевич, але з ним 19-річна Марія прожила всього кілька днів.
Т. Даховский її пошлюбив й узяв як посаг величезну колекцію творів мистецтва, яку зібрав Костянтин Володкович, а также маєтки Княже і Ґродек. Багатством і славою Даховських став конезавод у Леськовому. Сам Тадеуш був учасником і переможцем відомих кінних змагань: спершу в Антонінах, Умані, Ярмолинцях, Проскурові, Рівному, а потім у Будапешті, Берліні, Львові, Кракові, Варшаві, Відні. Востаннє він вийшов на змагання у Варшаві 1921 року і посів два перших місця.
Тадеуш Даховський вивчав архітектуру в Дрезденській політехніці, що заохотило його до перебудови палацу. Він збудував другу частину замку – круглі, чотирикутні й шестикутні вежі. На першому й третьому поверхах було по вісім великих заль для ігор, балів, прийому гостей. На другому – дев’ять заль.
Т. Даховський був останнім власником Леськового до 1921 року. У нього і Марії була дочка Гелена (1899-1974), яка вийшла у 1934 році за графа Станіслава Любенського. Т. Даховський помер 16 грудня 1951 року, Марія прожила 91 рік й померла у Франції.
У репортажі є припущення, що на палаці був зображений герб роду Даховських – тюльпан. Насправді гербом роду була „лодзь“ (човен), один з 47 родинних гербів польської шляхти, встановлених 1413 року.