УНСоюз святкує 125 років: Фотофакт з історії, 2006

Перше засідання нового Головного Уряду Українського Народного Союзу, котрий був обраний під час 36-ої Kонвенції в травні 2006 року, відбулося в суботу і неділю, 16 і 17 вересня того ж року на оселі ,,Союзівка”. Присутніми на нарадах були: (перший ряд, зліва) Радні Евген Щерба і Оля Черкас, Касир Рома Лісович, Другий Заступник Предсідника Михайло Козюпа, Предсідник Стефан Качарай, Радна Ґлорія Горбатий, Контролер Славко Тисяк, Головний Секретар Христина Е. Козак, Контролер Василь Шеремета, (другий ряд) Радні Альберт Качковський, Богдан Кукуруза, Микола Філь, Мая Лев та Евген Осціславський, Директор для Канади Мuрон Ґрох і Перший Заступник Предсідника Зенон Голубець. Як подано у вістці в ,,Свободі”, загальне почуття після цих двох днів нарад було в усіх дуже оптимістичне та члени Головного Уряду ствердили, що всі готові до дальшої співпраці для добра УНСоюзу та його членів. (Фото: Рома Гадзевич)

На веб-сторінці УНСоюзу читачі можуть переглянути фотоархів з історії організації.

Відбулися збори Кредитової Спілки „Самопоміч”

ЧИКАҐО. – 68-і річні загальні збори Української Федеральної Кредитової Спілки (УФКС) ,,Самопоміч” відбулися 31 березня в Головному бюрі Kредитівки в Чикаґо й одночасно в Українському Американському Культурному Центрі Ню-Джерзі у Випані, де міститься філія Кредитової Спілки. 

У Ню-Джерзі голова Дорадчої ради УФКС ,,Самопоміч“ Орест Цяпка відкрив збори східних філій і попросив о. Степана Білика з церкви Івана Хрестителя у Випані прочитати молитву. Присутніми на зборах записались 140 членів УФКС у Ілиной та 50 членів у Ню-Джерзі. 

Член Дорадчої ради у Ню-Джерзі Дарія Твардовська-Винцент зачитала звіт Дорадчої ради Ню-Джерзі. До слова були запрошені управитель Філії УФКС у Випані Михайло Козюпа та управителька Філії УФКС у Нюарку Ірина Аґне.

Ліґа Кредитних Спілок Ілиной вшанувала Богдана Ватраля

ЧИКАҐО. – Президент і Виконавчий директор Української Федеральної Кредитової Спілки (УФКС) „Самопоміч” Богдан Ватраль, який відійшов на пенсію в кінці 2018 року після 40-річної сталої праці у кредитівці, був вшанований Ліґою Кредитних Спілок штату Ілиной 5 квітня під час щорічної конвенції, як член Шанованих постатей-провідників кооперативного руху. 

Протягом 40 років плідної праці, під вмілим проводом Б. Ватраля, кредитівка зросла від 32 млн. дол. активів до 580 млн.

У Польщі вшанували Тараса Шевченка

ЗЕЛЕНА ҐУРА‚ Польща. – 24 березня‚ в домівці Об’єднання Українців у Польщі, українці Зеленої Ґури і околишніх сіл, а також громадяни з України, які приїхали‚ щоб тут заробити грошей або вчитися в університеті‚ вшанували 205-ті роковини з дня народження Тараса Шевченка. На свято прибула зі своїми дочками новообрана голова Любуського Об’єднання Українців Ольга Бунзило, яка також є вчителькою української мови у Шпротаві. На екрані появилася прозірка про Т. Шевченка, а хор при Українській греко-католицькій церкві почав свято піснею „Реве та стогне Дніпр широкий“.

Найдорожча для кожного рідна мова

Прочитав в новинах що нині існує 6‚000 мов у світі. Однак, з-поміж тисяч мов, які існують на плянеті, найдорожчою для кожного є його рідна мова. У ній закарбовано історичну долю, духовну міць і національну суть народу. Упродовж віків мова допомагала людям утверджувати свою самобутність, виступала вагомим чинником взаємозбагачення і порозуміння. Я все життя прожив у Дніпрі.

З передмови до книги „Літературні працівники й автори часопису „Українські Вісті“

Якщо брати до уваги тривалу історію часопису, то на його шпальтах ми зустрічаємо імена сотень і сотень авторів матеріялів. 

Ось укладений нами реєстр 50-ти найбільш активних з них (за абеткою): Іван Антипенко (Анатолій Гак, Мартин Задека) (203 публікації), Іван Багряний (237), Віталій Бендер (356), Демид Бурко (68), Ростислав Василенко (53), Микола Вірний (Француженко) (70), Михайло Воскобійник (135), Федір Гаєнко (52), Анатоль Галан (22), Анатолій Гудзовський (151), Андрій Глинін (137), Василь Гришко (403), Любов Дражевська (180), Олександер Зозуля (45), Ігор Качуровський (181), Сергій Козак (125), Олексій Коновал (220), Юрій Косач (39), Ігор Костецький (59), Григорій Костюк (73), Павло Котович (54), Юрій Лавріненко (137), Леонід Лиман (209), Анатолій Лисий (150), Юліян Мовчан (197), Юрій Нагорний (54), Дмитро Нитченко (168), Петро Одарченко (55), Тодось Осьмачка (16), Павло Маляр (44), Андрій Ромашко (99), Богдан Осадчук (97), Федір Пігідо (81), Семен Підгайний (59), Леонід Полтава (72), Микола Понеділок (21), Улас Самчук (28), Вадим Сварог (31), Яр Славутич (41), Кость Слобідський (49), Михайло Смик (69), Юрій Соловій (35), Василь Сокіл (117), Я. Стельмахів (21), Семен Телевний (80), Федір Федоренко (55), Петро Шинкар (53), Юрій Шевельов (49), Василь Чапленко (44), Анатоль Юриняк (178 публікацій). Таким чином, першу п’ятірку найактивніших авторів часопису за всю його історію склали Василь Гришко, Віталій Бендер, Іван Багряний, Олексій Коновал та Юліян Мовчан. 

І хоча кількісні показники тут промовляють самі за себе, придивившись до життєписів авторів, ми допевнимося, що така продуктивність творчої діяльности у кожного з них викликана насамперед досвідом пережитого – усім їм, зважаючи на голодомори, арешти, переслідування, яких вони зазнали за совєтських часів, та скитання по всіх усюдах у вимушеній еміґрації, було що розповісти світові.  

Книга Петра Костюка

Журнал „Універсум“, який виходить в Львові (редаґує Олег Романчук‚ представник Фундації ім. Івана Багряного) підготував до друку книгу полковника Петра Костюка „Код ідентичности. Мілітарні сторінки історії України і не тільки…“‚ члена редакційної колеґії журналу „Універсум“, який цього року відзначає своє 26-річчя. 

На видання цікавої книги дала гроші Фундація ім. І. Багряного.

Київ під ворожими окупаціями

На прохання Фундації допомогти розшукати книгу „Київ під ворожими окупаціями“, яка вийшла друком в Арґентині 1952 року у видавництві Миколи Денисюка‚ нам прислали два її примірники та ряд листів мешканців Києва в роки німецької окупації. Автори їх твердили, що замінували Хрещатик та інші історичні та релігійні будови більшовики й зірвали. Автором книги „Київ під ворожими окупаціями“ є Леонтій Форостівський, третій з черги голова управи міста Києва за німецької окупації. Книгу свого батька, який помер в США 1974 року, також Фундації прислала його дочка. 

В міській управі Києва був відомий мовознавець Дмитро Кислиця‚ редактор журналу „Нові Дні“, що виходив в Торонтоі. В своїй книзі „Світе ясний“, яка вийшла друком 1987 року Д.

Фундація щиро дякує за підтримку!

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні цілі такі організації та особи: по 2,000 дол. – Фундація „Спадщина“ Федерального щадничого банку „Певність“ в Чикаґо для Товариства Української Мови та о. Олексій Лімонченко в пам’ять свого батька Димитрія, який помер 75 років тому, на допомогу потерпілим Донбасу та Луганська через журнал „Бористен“‚ 1,000 дол. – Фундація „Самопоміч“ при Українській кредитовій спілці „Самопоміч“ в Чикаґо на потреби видавництва „Бористен“‚ 500 дол.

Пам’яті правозахисниці Людмили Алексеєвої

6 квітня 2019 року у Вашінґтоні на „Rock Creek“ цвинтарі поховали одну з провідних діячів правозахисного руху в країнах колишнього Радянського Союзу – Людмилу Алексеєву, автора монографії ,,Історія інакомислення в СРСР. Новітній період”. У ній є розділ ,,Український національний рух.” 

В зв’язку з тим, що я теж із правозахисного руху, і співпрацювала з Л. Алексеевою із 1970 року до кінця її днів – в різні періоди, я вважала своїм обов’язком бути присутньою на її похороні і подякувати їй від українських правозахисників, для яких вона була ангелом допомоги. 

Багатьох уже в живих немає, наприклад Ніни Караванської, яка мене і познайомила з нею у 1970 році. Був пересуд її чоловіка Святослава Караванського у Владімірській в’язниці, – і я супроводжувала її на процес.

,,Не даймо нікому висміяти України”: Патріярх УГКЦ звернувся до молоді

Патріярх УГКЦ Святослав закликав молодь взяти участь у виборах президента України, оскільки від їх результатів залежатиме доля країни на десятиліття, а можливо навіть і її подальше існування. 

Про це йдеться у традиційному посланні предстоятеля до молоді на Квітну Неділю. ,,Сьогодні ми в Україні виявлятимемо нашу національну і християнську зрілість через участь у виборах президента України. Для когось із вас це, можливо, перші вибори в житті. Саме цей день може стати вирішальним для долі країни на десятиліття, а навіть і для її подальшого існування. Тому закликаю вас до зрілої відповідальности.

Час для мудрої поради

В неділю‚ 21 квітня, в Україні щось має статися. До останньої хвилини не будемо знати‚ що саме‚ але відчуття в усіх таке‚ мовби земля може раптом перестати обертатися. І там‚ і тут наші люди‚ чутливі до реальности‚ тримаються за серце‚ від жаскої невідомости терпне шкіра на голові. Який це вже раз за останню чверть сторіччя на українську спільноту накочується‚ знов і знов‚ хвиля доленосного „або-або“? Скільки й чого ще треба пережити‚ щоб вибір свідомого українства – державна незалежність і відродження знищуваної впродовж кількох століть нації – не був ніколи більше загроженим?

Збережімо добробут Божого творіння!

Пасхальне послання Постійної Конференції Українських Православних Єпископів поза межами України. „Вчора я розпинався із Христом; нині прославляюся з Ним… Вчора вмирав з Ним; нині оживаю… Вчора погрібався з Ним; нині воскресаю… Принесемо ж дари Тому, Хто постраждав за нас і воскрес – надбання найбільш дорогоцінне перед Богом… Уподібнимося Христу, тому що й Христос уподібнився нам…

У столиці відкрилась виставка „Соняшний Великдень-2019“

КИЇВ. – 1 квітня в Центрі української культури та мистецтва відкрито виставку „Соняшний Великдень-2019“, яка триватиме до 27 квітня. Виставку заснувала у 2012 році Світлана Долеско для сприяння розвитку українських майстрів з декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва шляхом показу великодньої атрибутики у мистецьких творах. 

Десятки майстрів з усієї країни представляють картини, ікони та вітражі, скульптурне мистецтво та флоромозаїку, вироби з вовни та кераміки. Ці твори можна придбати. 

Музики Леся Скрипка і Христина Шестак (скрипка і флейта) стали музичною прикрасою вечора на відкритті виставки. Також відбулось знайомство з мистцями-учасниками та майстер-кляса з писанкарства „Сорочі лапки“ від Анни Котліної.

Провели віче біля пам’ятника Пилипові Орлику

КИЇВ. – 5 квітня 1710 року Гетьман Пилип Орлик та його сподвижники у Бендерах прийняли „Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького”, які є фактично першою европейською та українською конституцією у сучасному її розумінні.  З нагоди 309-річчя Конституції П. Орлика в столиці України 5 квітня громадські та політичні організації провели біля пам’ятника П. Орлика урочисте віче, у якому взяли участь правник-конституціоналіст Микола Сірий, голова партії „Патріот“ Микола Голомша, голова Координаційної ради Майдану Андрій Хома та інші. 

Промовці наголосили на тому, що Україна має дуже глибоке коріння та тисячолітню історію писемности, серйозний досвід в написанні Конституції. 

Але головною проблемою сучасної Конституції України є її невиконання, публічне іґнорування положень Конституції України на найвищому політичному рівні. Сучасна Конституція вибудована на основі радянської конституційної спадщини, а перевагу мають ті держави, які після розпаду соціялістичного табору повернулися до власних правових напрацювань докомуністичної доби та написали свої закони, ґрунтуючись на власній історії юридично-правової думки, ствердили промовці. 

Росія готується до війни в Европі

КИЇВ. – Виступаючи на Київському безпековому форумі 11 квітня‚ Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександер Турчинов заявив‚ що Росія розбудовує потужну військову інфраструктуру на кордоні з Україною і готується до маштабної континентальної війни. „Росія не просто вкладає мільярдні ресурси в розбудову військової інфраструктури, вона готується до повномаштабних військових дій, до повномаштабної континентальної війни в Европі. І безумовно, перший пляцдарм, який вони будуть намагатись здобути — це наша країна“, — зазначив він. О.

Про помилки Порошенка, незнаність Зеленського і важливість чистих виборів в Україні – думка аналітика

Головне завдання президентських виборів в Україні – ґарантувати чистий виборчий процес, результати якого вважатимуть справедливими більшість українців, вважає політолог Джеймс Шерр, який досліджує українську політику. В інтерв’ю „Голосові Америки” Дж. Шерр наголосив на позитивних ознаках першого туру голосування 31 березня, але підкреслив важливість справедливих виборів, щоб сама Україна визнала переможця і щоб не було внутрішніх протистоянь, якими могла б скористатися Москва. Дж. Шерр, який зараз є старшим співробітником Естонського інституту у закордонних справах, раніше очолював програму досліджень Росії та Eвразії Королівського інституту міжнародних справ Chatham House у Лондоні.