Аскольд Лозинський, Стефан Слуцький, Марія Поліщук |
НЮ-ЙОРК. – Фундація Українського Вільного Університету (УВУ) 3 лютого оголосила Літературно-науковий конкурс творів, виданих у 2018 році. Лавреати конкурсу будуть нагороджені грошовими преміями від Фонду, створеного 31 грудня 1997 року родинами Стефана і Емілії Воляників та Теодора і Софії Швабінських зі штату Огайо, а також з додаткових фондів, дарованих самою Фундацією. Конкурс проводиться щороку. На конкурс можна висилати свої твори, які вперше з’явилися друком у 2018 році (не перевидання) до 30 червня цього року на адресу бюра Фундації УВУ: Ukrainian Free University Foundation, 123 Second Ave., New York, NY 10003.
Фундація Українського Вільного Університету (ФУВУ) повідомляє, що річні загальні збори членів Фундації відбудуться 23 березня, о 2-ій год. пополудні, у домівці ФУВУ в Ню-Йорку (123 Second Ave., п’ятий поверх).
Участь члена у річних загальних зборах є особистою. Запрошуємо до участи наших членів, а також гостей, зацікавлених діяльністю Фундації УВУ та Українського Вільного Університету.
Герої перемиських історій дивляться на нас зі старих чорно-білих фотографій, з сторінок книжок. Серед них – учителі, священики, учні шкіл, учасники хорів, театрів і драмгуртків. Одну з перемиських історій розповів Андрій Чорний‚ який став одним з господарів Народного дому. Саме в цьому будинку почалося його знайомство з учителькою музики Ярославою Поповською, яке переросло в надзвичайно гарну дружбу, а після її смерти продовжилося діяльністю Фонду ім. Я.
ПОЛТАВА. – У пам’ять про полеглих на Крутянському полі 24 січня у Краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбулися урочистості „Соборна Україна одна на всіх як оберіг“, учасниками яких стали старшоклясники та вчителі історії.
Школярів, їхніх наставників та гостей привітали методист обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ірина Міщенко. Заслужений працівник культури Україн, голова обласного відділення Міжнародної організації „Жіноча громада“ Валентина Шемчук‚ доцент Полтавського національного педагогічного університету ім. Володимира Короленка Тамара Жалій.
КИЇВ. – До 90-річчя створення ОУН 4 лютого в Національному музеї історії України відкрилась виставка „Зродились ми великої години”‚ яку організували Національний музей історії України та Фундація ім. Олега Ольжича з участю Музею становлення української нації.
В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені протягом років у діяспорі‚ які передані у 1990-х роках Фундації ім. О. Ольжича останній президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав’юк. Серед них – чернетка тексту гимну ОУН „Зродились ми великої години”, особисті речі голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, видатних учасників українського національно-визвольного руху Володимира Мартинця, Юліана Головінського та інших, відзнаки ОУН, світлини, періодичні видання того часу.
„ОУН показала, що лише безкомпромісна боротьба за свободу може дати перемогу в цій боротьбі“, – підкреслив у своєму виступі голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович‚ а директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська зазначила: „Відкриття цієї виставки – це свідчення того, як змінюється час.
РІВНЕ. – 25 січня з ініціятиви письменника-просвітянина Михайла Борейка члени ради міського об’єднання „Просвіта“ на чолі з Катериною Сичик завітали до дітей, що лікуються в онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні. Вони прийшли у супроводі веселих лікарняних кловнів та з подарунком: 20 книжок „Царівна жаба“, що були видані міським об’єднанням.
Автор книги український письменник Ярослав Вільшенко переспівав цю народну казку, а художниця Анастасія Бачинська прикрасила історію чудовими ілюстраціями в українському стилі. В додаток до книг М. Борейко підготував листівки-звернення до юних читачів із закликом до здійснення їхніх побажань та до глибокої віри у це.
БУКОВЕЛЬ, Івано-Франківська область. – На гірському курорті „Буковель“ 18 січня відкрили перший в Україні безкоштовний парк зимових розваг: „Borjomi Fun Park“ з двома новими трасами для катання. Нові траси відкриті для лешетарів і для сновбордистів. Вхід на територію абсолютно вільний для будь-якого гостя „Буковеля“.
На нових трасах встановлено покажчик швидкості – „Borjomi Speed Check“, який дозволяє виміряти і порівняти швидкість двох людей. У першому заїзді перемогла популярна актриса і телеведуча Аня Гресь – вона перетнула фінішну пряму на лещатах зі швидкістю 73 кілометри на годину.
У Миргороді на Полтавщині 27 квітня 2018 року відбулася презентація унікального видання – тритомної „Історії української діяспори“, яке вийшло в світ упродовж 2017-2018 pоків у Києві за сприянням Фундації ім. Івана Багряного. Автор цього бібліографічного дослідження – відомий український науковець, журналіст, письменник, доктор філософії Сергій Козак. На сторінках тритомного видання – ґрунтовне бібліографічне дослідження всіх (а це майже 37 тис.) матеріялів часопису, „Українські Вісті“ (1945-2000)‚ у якому було представлено найбільш повну й різнобарвну картину буття української діяспори, починаючи з таборів переміщених осіб.
Відтак матеріяли цього трикнижжя є цінним джерелом для вивчення громадсько-політичних, наукових, освітніх, мистецьких, церковних, літературних організацій української еміґрації, а також життєписів громадсько-політичних діячів, акторів, науковців, письменників, священиків, відомості про яких знайдуть безпосереднє втілення в енциклопедичній та лексикографічній сферах. До іменного покажчика увійшло майже 10 тис.
У листопаді 2018 року виповнилося 73 роки відтоді як у баварському Новому Ульмі вийшло перше число часопису „Українські Вісті“ (далі „УВ“), який виходив в світ з 1945-го до 2000 року. Цей часопис з’являвся друком найдовше серед усіх періодичних видань. У газеті було 1‚502 публікації, які стосуються теми „Українська закордонна преса після Другої світової війни“.
Усього ж ідеться про понад 150 назв часописів, різноманітні відомості про які знаходимо на сторінках „УВ“. Водночас такий масив публікацій за цією темою дозволяє клясифікувати пресу українського закордоння й за типами видань: молодіжна („Молода Україна“, „Юні Друзі“ тощо), студентська („Горизонти“ та ін.), літературна („Новий Обрій“, „Українська Літературна Газета“ та ін.), мистецька („Музейні Вісті“ та ін.), бібліографічна („Біблос“ та ін.), спортивна („Гарт“ та ін.), громадсько-політична („Українські Вісті“, „Українська дДумка“, „Українська Трибуна“ та ін.), наукова („Аннали УВАН у США“, „Наукові Записки УВУ“ та ін.), ілюстрована („Екран“ та ін.), періодика фахових груп („Обіжник“ для лікарів та ін.), видання для дітей („Веселка“, „Соняшник“ та ін.). Окрім газет („Українські Вісті“, „Неділя“, „Національна Трибуна“), це ще й інформація про журнали („Київ“, „Наша Культура“, „Екран“ та ін.), бюлетені (обіжники, квартальники „Ми ще повернемось!“, „Вісті з Мінесоти“ та ін.), річники-календарі („Свободи“, „Нового Шляху“, „Нашої Культури“ та ін.), додатки до основних видань („Літературний Зошит“) та інші типи часописів.
На сторінках „УВ“ були відомості про українську пресу в Австралії, Австрії, Англії, Арґентині, Бельгії, Бразилії, Італії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині, США, Франції та ін.
В 2018 році 75 осіб та дві організації прислали до Фундації ім. Івана Багряного 61,504 дол. пожертв на різні потреби в Україні та діяспорі. Прізвища добродіїв‚ суми пожертв та цілі пожертв Фундація подавала на сторінці Фундації в газеті „Свобода“, яка появляєтсья раз на місяць та в Бюлетені Фундації.
З каси Фундації в 2018 році видано 103,420 дол. на видання різних книг відомих осіб України, на допомогу українським воякам, лікування поранених вояків, видавництвам, сиротам, на конкурс української мови, газетам „Літературна Україна“, „Світ-інфо“, „Дзвін“, „Промінь Просвіти“, „Журавлик“, журналам „Універсум“, „Березіль“, „Бористен“, бюлетень „Українська Православна Церква Київський Патріярхат“ та іншим.
Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні цілі такі особи: 900 дол. – Ніна Сакун для Фундації; 850 дол. – Раїса Хейлик в пам’ять її чоловіка Іларіона (з них на чотири пачки харчів для бійців на сході України та пачки для Тамари Ошарчук); 800 дол. – Галина Свічковська (з них 500 дол.
Дослідники вважають, що згідно з давньоруськими літописами колись на теренах міста Коропа Чернігівської области‚ знаходилось місто Хоробор. Відомо, що в ХVII ст. тут було 100 дворів, наприкінці того ж століття поселення отримало назву Короп. Згідно з Деулінським перемир’ям 1618 року Короп був під владою Польщі‚ а після народно-визвольної війни 1648-1654 років Короп став сотенним містечком Ніжинського полку. Коропська сотня безпосередньо підлягала гетьманові, а з 1672 року в Коропі розміщувалася козацька артилерія.
ГІРНЕ‚ Львівська область. – 30 грудня 2018 року в селі Гірне було відкрито пам’ятник видатному архітекторові та громадському діячеві Василю Нагірному (1848-1921). В. Нагірний спроєктував понад 200 церков, розсіяних по всій західній Україні, був одним із зачинателів кооперативного руху та Січового Стрілецтва, створив чи долучився до створення кільканадцяти українських підприємств і товариств.
Багатолітній, нині вже покійний директор Львівської картинної ґалерії Борис Возницький в кінці 1980-их років врятував архів родини Нагірних від знищення. У процесі опрацювання архіву, виявляючи та відкриваючи для себе непересічність усіх членів роду Нагірних (самого В.
КИЇВ. – 3 лютого у столиці відбулася інтронізація нового предстоятеля Православної Церкви України Митрополита Епіфанія. Вранці біля Софії Київської було небагатолюдно. Керівництво церкви вирішило не кликати паству на Софійську площу, обмежившись трансляціями по телевізору. Місця в соборі св.
29 січня Президент України Петро Порошенко‚ виступаючи в Києві на форумі „Від Крут до Брюселю. Ми йдемо своїм шляхом“‚ повідомив ‚ що кандидуватиме на другу президентську каденцію. Цього його рішення багато хто очікував‚ також для багатьох воно виглядає правильним і вповні виправданим. Серед 3‚000 присутніх у залі – люди з різних партійних середовищ‚ громадські активісти‚ відомі діячі культури і науки‚ вищі військові командири‚ ветерани війни на українському сході‚ представники єдиної вже Православної Церкви України. Очевидно‚ що головною мотивацією їхньої участи у форумі були надпартійні‚ загальнонаціональні інтереси‚ визначені в самій цій назві – „Від Крут до Брюселю“: обидва ці промовисті слова охоплюють всю новітню історію України‚ всю героїку і весь трагізм виборювання свободи і незалежности – від незабутніх подій 1917-1921 років до сьогоднішніх‚ не менш героїчних і не менш трагічних днів все ще нескінченої боротьби з невідступним ворогом.
Коли в Україні настане мир‚ коли над нашим народом назавжди розійдуться темні хмари‚ коли‚ як провіщував наш великий Кобзар‚ „світ правди засвітить“‚ то неодмінно станеться‚ що котрась з вулиць в українській столиці чи площа в іншому місті‚ чи військова частина дістане ім’я кришталево чесної росіянки‚ людини з гарячим‚ справедливим і мужнім‚ мужнішим‚ ніж у багатьох чоловіків серцем – Валерії Новодворської (1950-2014). Від першого дня Революції Гідности вона‚ талановита публіцистка‚ голова російської партії „Західній вибір“‚ поставила своє перо на службу українській правді і українській перемозі. Нижче вміщуємо один з виступів цієї незабутньої людини. Весна 2014 року…
Панове! Шановна‚ талановита молоде, европейськи орієнтований український уряде!
