Коли в Україні настане мир‚ коли над нашим народом назавжди розійдуться темні хмари‚ коли‚ як провіщував наш великий Кобзар‚ „світ правди засвітить“‚ то неодмінно станеться‚ що котрась з вулиць в українській столиці чи площа в іншому місті‚ чи військова частина дістане ім’я кришталево чесної росіянки‚ людини з гарячим‚ справедливим і мужнім‚ мужнішим‚ ніж у багатьох чоловіків серцем – Валерії Новодворської (1950-2014). Від першого дня Революції Гідности вона‚ талановита публіцистка‚ голова російської партії „Західній вибір“‚ поставила своє перо на службу українській правді і українській перемозі. Нижче вміщуємо один з виступів цієї незабутньої людини. Весна 2014 року…
Панове! Шановна‚ талановита молоде, европейськи орієнтований український уряде!
Я розумію, що ви до війни не готувалися. Я розумію, що на вас тисне Захід. Йому так простіше.
Але у Заходові зморшок не додалося, коли Україна, Латвія, Литва, Естонія, Молдова, Білорусь … були колоніями Радянського Союзу.
Громадянську війну можна виграти, але капітуляцію – ніколи.
У нас є історичні приклади, Росія програла свою громадянську війну, коли російська боєздатна армія назавжди відпливла з Криму.
А ось російський генерал Манергайм [котрий став головнокомандувачем фінляндських військ] свою громадянську війну виграв. І йому в Гельсінкі сьогодні стоїть пам’ятник.
Я знаю, що абсолютна більшість громадян України проти приєднання до Росії. Але більшість сидить вдома. А „колорадські жуки“ упереміж з московськими аґентами бігають по вулицях.
Так, якби була спокійна ситуація, ви могли б виграти референдум щодо Донбасу. Але цей референдум, підрахунок голосів з якого буде проводитися в Києві, Путіна не цікавить. Йому потрібні референдуми типу кримського, які будуть проводитися під дулами автоматів.
У нас є досвід. У 1993 році на своїй громадянській війні ми протистояли Руцькому і Хасбулатову навіть без зброї.
Так, тоді загинули 160 осіб, але це запобігло загибелі тисяч або десятків тисяч.
Якщо вам не вистачає добровольців, я готова запропонувати себе, прийняти військову присягу Україні.
Що стосується моєї вірности Росії, то вона за чотири з половиною десятиріччя, по-моєму, знайшла своє підтвердження і не потребує якихось додаткових присяг. А ось що стосується військової присяги Україні, то я сьогодні її приймаю.
Я, Новодворська Валерія Іллічна, вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірною і відданою, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіяльну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю.
Присягаю ніколи не зрадити український народ!