22 серпня 1992 року останній президент Української Народної Республіки (УНР) в екзилі Микола Плав’юк урочисто в Маріїнському палаці (Київ) передав клейноди УНР і грамоти про правонаступництво Президентові України Леонідові Кравчуку.
У офіційній заяві Державного центру УНР в екзилі зазначалося: „Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народної Республіки“.
„З великою радістю і сатисфакцією ми прийняли Вашу перемогу, перемогу народу України в 1991 році. Бо саме вона найкраще доказує, що 70 років діяльности ДЦ УНР в екзилі були потрібні Україні! – сказав у своєму виступі з трибуни Верховної Ради Микола Плав’юк. – Ваша перемога доказала, що ми говорили правду світові, що український народ хоче мати власну, незалежну, демократичну державу. Ваша перемога потвердила, що в один ритм бились і б’ються серця українців, де б доля їх не розкинула, по всіх континентах світу!“.
Уряд УНР перебував в екзилі (вигнанні) з кінця 1920 року. Право-вими підставами його діяльности стали прийняті 12 листопада 1920 року „Закон про тимчасове Верховне Управ-ління та порядок законодавства в УНР“ та „Закон про Державну Народну Раду“.
Президентами УНР в екзилі були Симон Петлюра (1920-1926), Андрій Лівицький (1926-1954), Степан Вітвицький (1954-1965), Микола Лівицький (1967-1989) і Микола Плав’юк (1989-1992).
Державний центр УНР в екзилі своєю діяльністю проводив активну політичну і дипломатичну роботу, координував політичну, освітню, культурну діяльність українських осередків у світі. Крім того, робота центру була постійно діючою акцією боротьби української еміґрації, яка звертала увагу цивілізованого світу на поневолений стан українського народу в СРСР, звертала увагу світової громадськості на Голодомор, репресії та численні порушенні прав та свобод людей. Існування Держав-ного центру УНР в екзилі було символом продовження боротьби українського народу за свою незалежність.
У фондовій колекції Національного музею історії України (м. Київ) зберігаються унікальні документально-речові матеріяли останнього президента УНР Миколи Плав’юка: підбірка різних документів, машинопис статті „З глибокою вірою в перемогу українського народу намічено шляхи нашої дії в майбутньому етапі боротьби!“, печатка конґресів УНР.