У цьому числі „Свободи“ вміщено вістку про засудження у Москві журналіста Іллі Яшина, який спробував розповісти своєму суспільству про звірства російських вояків в Україні, зокрема в Бучі. В останньому слові він висловив надію, що суд став політичною трибуною, з якої росіяни почули правду про війну проти України. Це була марна надія. Росіяни, засліплені путінською пропаґандою, його не почули. Водночас постала проблема так званих „хороших росіян“, яку все настійніше поширюють у світі.
Волонтерська ініціятива „Як не стати овочем“ разом із платформою „Аналізуй“ проаналізували висловлювання щодо України (2014-2022 роки) 91-го публічного росіянина та публікації у дев’яти російських медія, які позиціонують себе як опозиційні до режиму Путіна. Мета – показати українцям, наскільки публічна позиція відомих росіян, які критикують Путіна, насправді підсилює чи послаблює позицію України в інформаційному полі. Зокрема, чи транслюють вони тези російської пропаґанди.
Серед аналізованих росіян, які критикують Путіна – а це 91 особа, – лише шестеро послідовно підтримують Україну в інформаційному полі. Лише 40 з 91 аналізованих росіян публічно визнали Крим невід’ємною частиною України.
Загалом „хороші росіяни“ можуть критикувати Путіна та його дії, проте вони завжди залишаються росіянами і на перше місце ставлять саме російські інтереси.
Роками в українському інформаційному просторі домінував російський напрям. Музики збирали повні залі, подорожуючи великими українськими містами, навчаючи українців свободі слова і правильному розумінню творчости Лесі Українки.
У 2014 році почалися деякі зміни, але значних зрушень вони досягли тільки у 2020-2021 роках.
Після повномаштабного вторгнення російські кумири не зникли. Їхня „ліберальна“ частина стала „хорошими росіянами“, яких українці прагнули знайти в Росії. У перші місяці 2022 року вони заполонили український інформаційний простір – від етерів телемаратону до надання українського громадянства. Але з кожним новим звірством російської армії позиція українців стає радикальнішою. Пошук „хороших росіян“ змінився на заперечення їхнього існування.
Чим більше Росія програє, тим гучніше лунають твердження росіян: „Це війна Путіна, а не росіян“. Публічні критики Путіна ведуть активну інформаційну роботу на Заході. Засновниця телеканалу „Дождь“ Наталія Сіндєєва активно намагається довести европейцям, що не всі росіяни – вороги, що вони просто опинились у „складних“ обставинах. Ще одна теза, яка постійно звучить від публічних людей, які критикують Путіна: росіяни не можуть нічого змінити.
Відразу після повномаштабного вторгнення лунали заклики до України змиритися з тим, що Росія не може програти. Типовим для публічних критиків Путіна є повторення меседжів російської пропаґанди.
Напередодні повномаштабного вторгнення „хороші росіяни“ звинувачували США у нагнітанні та заперечували можливість наступу Росії. Зараз періодично звинувачують НАТО та США у війні, зміщуючи фокус від України. В основі висловлювань публічних критиків Путіна – імперські тези. Тут і про братські народи, і про нерозривні зв’язки з Україною, і про недолугість української культури та багато іншого. Загалом усі ці тези зводяться до побудови нового „русского мира“, в якому українці та росіяни будуть разом, тільки без Путіна.
Час від часу йдеться про „Донецьку й Луганську народні республіки“, наче вони справді існують і є державами, а не терористичними організаціями, які контролюють частину окупованих Росією територій.
А тим часом на Заході далі вірили в цивілізовану Росію. І нормальних росіян. Навіть після російського вторгнення до Грузії 2008 року. Навіть після анексії Криму та окупації частини Донбасу навесні 2014-го.
А чи в Україні не було таких ілюзій? В Україні більше знають про російських зірок естради, акторів та політиків, аніж про таких самих із будь-яких інших сусідніх країн. Існувала ілюзія, що все ж насамперед у всьому винен теперішній очільник Кремля. І ситуація в російсько-українських відносинах покращиться одразу ж наступного дня після заміни влади у Росії. І бажано, після приходу до влади російських лібералів. Бо вони хороші. На жаль, така ілюзія почасти зберігається і сьогодні.
„Ліберальна імперія” не чужа для російської суспільно-політичної думки. Особливо тепер. Лише після того, як лідер Росії на колінах вшанує пам’ять убитих його країною українців, і це буде підтримано російським суспільством, можна буде говорити про „хороших росіян“.
А покищо „хорошими“ є лише ті, хто бореться ціною свободи, здоров’я і, можливо, життя не просто з Путіним, а за Україну, і ті, хто вийшов з російського громадянства.