МИРОГОЩА, Рівненська область. – У селі вшанували пам’ять земляка Арсена Шумовського (1887-1967) молитвою в храмі й літературним вечором з нагоди 130-річчя від його народження і 50-ліття від дня його смерти.
А. Шумовський прославився тим, що за новітньою для першої половини ХХ ст. технологією – шляхом зварювання електродами без термічної обробки – створив першого „зварного“ залізничного льокомотива.
А ще він написав книгу „На поклін до Почаївської Лаври“ та історію розстрілів в Дубенській тюрмі. Відзначився і на фронтових теренах, за що отримав від уряду Української Народної Республіки „Хрест Симона Петлюри“.
А. Шумовський після навчання в Рівненській реальній гімназії успішно склав іспити до Петербурзького технологічного інституту, де став співорганізатором та активним членом єдиної на той час в усій імперії студентської організації „Українська громада“. Портрет Тараса Шевченка носив на грудях поряд із хрестиком. На українізацію А. Шумовського значний вплив мала його дружина Ганна Селецька, котра також навчалася в Петербурзькій академії мистецтв.
Коли ж настала Перша світова війна, його мобілізували на фронт. Затим він перейшов до війська Української Народної Республіки, де провив себе справжнім героєм. У 1920 році став урядовцем для доручень при головному Комісаріяті УНР у Житомирі.
Після воєнних справ А. Шумовський вирішив продовжити навчання в Київському політехнічному інституті під керівництвом проф. Євгена Патона, відомого фахівця будови мостів та залізничних конструкцій, піонера в галузі зварювання металів й ініціятора створення в Києві Інституту електрозварювання.
Радянська влада не могла пробачити А. Шумовському його перебування в УНР і боротьби проти більшовиків. Справа йшла до арешту, але небезпеки вдалося уникнути завдяки тому ж таки Є. Патонові. Він порадив втікати за кордон. Той так і вчинив – опинився в Празі, а відтак у 1923 році переїхав до Польщі, де до 1941 року працював на керівних посадах у державній фабриці локомотивів у Хшанові.
Під його безпосередньою контролею було виготовлено понад 600 льокомотивів для польських залізниць і для експорту. А. Шумовський відвідував закордонні виставки машин у Німеччині, Англії, Франції, Швеції та Австрії. І зробив революційний прорив – впровадив нову техніку зварювання у всі ділянки льокомотивів, замінивши коштовне відливання та кування.
У 1935 році йому вдалося випустити ряд машин, повністю зварених електродами. До А. Шумовського такого методу не застосовувала жодна країна світу. І цей успіх беззаперечно визнали – на ХІІ Міжнародному конґресі учених (1936 рік, Лондон) заля стоячи вітала його досягнення.
Події Другої світової війни різко змінили долю А. Шумовського. Його вивезли до Німеччини, помістили в один із таборів. У 1948 році він переїхав до Англії, а потім – до Канади, де з-під пера літератора народилося чимало цікавих роздумів про Україну, минувшине Волині, розстріл в’язнів Дубенської тюрми в 1941 році.