30 листопада, 2018

Тетяна Сосуліна тче гобелени

На виставці зустрілися (зліва): Тетяна Сосуліна, Левко Хмельковський, директор Музею „Кобзаря“ Ольга Шарапа. (Фото: Олександр Костирко).

ЧЕРКАСИ. – Час минає і ми забуваємо людей, з якими колись зустрічалися. Я не впізнав мисткиню Тетяну Сосуліну, яка привела на виставку в черкаському Музеї „Кобзаря“ своїх учнів з Художньої школи ім. Данила Нарбута. Коли ж вона назвала себе, я зніяковів не лише тому, що не впізнав її, бо ж зустрічалися ми понад 40 років тому, а й тому, що тепер її знають нe лише в Україні, а й за її межами, в Польщі, Німеччині, Китаї, Кореї, США, де були виставки її творів. 

Уславилася Т. Сосуліна гобеленами. Це складний вид ткацького мистецтва. Створення кількох сантиметрів полотна триває цілісінький день. А Т. Сосуліна має великі серії таких творів з вовни, бавовни, шовку, льону. 

Свій шлях у мистецтво черкаська школярка, тоді ще Байда-Усенко, почала у Ленінградському державному педагогічному університеті ім. Олександра Герцена. У Черкасах її духовним наставником був Данило Нарбут й тепер вона вже майже 40 років вчить молодь у школі, яка носить його ім’я. 

Черкаська газета „Нова доба“ так оцінила її виставку: „Роботи Тетяни Сосуліної захоплюють і вражають так, ніби торкаються душі кожного, хто їх споглядає. Погляд постійно наштовхується на щось, що тримає, доки не пропустиш його крізь себе і не знайдеш відповідного відгуку у своєму світовідчутті“.

Але не тільки ткацтво стало покликанням Т. Сосуліної. Вона виконала художнє оформлення кількох книжок й серед них спомини Миколи Сніжка про Василя Симоненка, три збірки поезій Олександра Діхтяренка. У 2008 році вийшла збірка її поезій „Мрію бути“.

Мистецтво гобеленів виникло у Франції, коли там відкрилася королівська мануфактура братів Ґобеленів. Її засновник Жіль Ґобелен заснував в передмісті столиці фарбувальню для шерсті та бавовни. Його спадкоємці додали килимову ткальню-майстерню. Твори мануфактури йшли на оздоблення королівських палаців і на подарунки вельможам та дипломатам. Спочатку гобелени називали шпалерами. Тоді ж з’явилися шпалери, які виготовляли з використанням золотої і срібної нитки. Їх ткали у місті Арасі, а тому назвали арасами.

Т. Сосуліна влаштовує в містах України і за кордоном виставки, яким дає назви серій показаних гобеленів: „У пошуках гармонії душі“, „Частинка любови“, „Шевченкіяна Тетяни Сосуліної“, „Моя Україна“, „В осерді часу“, „Вічне“. Її твори і справді прославляють вічну красу України, її природи і людей.

Коментарі закриті.