Україна розпочала здійснення освітньої реформи‚ згідно з якою Міністерство освіти та науки України разом з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти формують „Нову українську школу“. Одна з основних змін – повернення до 12-річної освіти. Повна загальна середня освіта матиме три рівні освіти: початкова освіта – чотири роки; базова середня освіта – п’ять років; профільна середня освіта – три роки. До школи діти ітимуть з шести років. Освітні програми школи зможуть розробляти самі‚ проте перевірятиме їх держава.
Форми лекції може обирати і школа, і вчитель. Вчителям обіцяють більше свободи і підвищення платні. Місцева влада більше не перевірятиме школи. У законі про освіту немає прямої норми про існування обласних чи районних відділів освіти. Раз на 10 років буде одна велика перевірка, яка називатиметься „Інституційний авдит“.
Кожен вчитель має вчитися не менше 150 годин упродовж п’яти років‚ але не обов’язково лише в інститутах післядипломної освіти. За платні курси має платити держава або місцеві органи влади.
У школах дозволили платні лекції. Державні і комунальні навчальні заклади отримали право надавати платні освітні та інші послуги на розсуд школи. Наприклад, це може бути заняття з хореографії, на який школа запросила знаного майстра. Компанії можуть встановлювати свою освітню базу у навчальних закладах. Вперше створено систему ґарантування права на освіту для осіб з особливими потребами.
Проте реформа породила і певні труднощі. Найбільші суперечки викликала стаття про мову навчання. Мовою освіти є державна мова, йдеться в законі. З цим безумовно погоджувалися всі. Спершу у Верховній Раді пропонували надати дітям право вчитися рідними для них мовами у дитячих садках, початковій і середній школі, поступово збільшуючи кількість предметів українською мовою. Врешті національним меншинам дали право вчитися їхніми мовами поряд з українською у дитячих садках і чотирьох початкових клясах, а корінним народам ще і у середній школі у окремих клясах чи групах. Проблема тільки в тому, що поняття „корінні народи“ у законодавстві не передбачено. Мовами національних меншин, згідно з законом, в Україні визнані білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.
Багато шкіл виявилися неготовими до нових умов навчання – бракує меблів‚ приміщень. Але реформа освіти тільки починається‚ Верховна Рада ще має розглянути закони про загальну середню освіту, професійну освіту, про освіту дорослих, зміни до закону про вищу освіту.
„У нової школи має бути інший зміст, інші методики навчання. Це не може бути авторитарний стиль, до якого звикла пострадянська школа: вчитель розказує, а діти мають відтворити почуте“, – пояснила Міністер освіти та науки Лілія Гриневич.