Вітаючи її ві їд імені великої союзової родини‚ з приємністю хочу підкреслити‚ що це спільне свято – редакції і Українського Народного Союзу. Й не лише тому‚ що „Свобода“‚ як і „The Ukrainian Weekly“‚ входить в загальну організаційну структуру УНСоюзу. Ще важливіше‚ з нагоди такого знаменитого ювілею‚ мати на увазі суспільний‚ ідейний‚ світоглядний бік справи – той напрям‚ в якому „Свобода“ і Український Народний Союз рухалися і розвивалися від останнього десятиріччя ХІХ ст. до нинішнього дня‚ рухаючи і розвиваючи цим самим всю українську громаду Америки.
Не боюся виглядати нескромним – я певний‚ що 125-річчя „Свободи“ заслуговує бути поміченим і пошанованим в Україні‚ бо‚ по-перше‚ сама ювілейна дата є досить поважна‚ по-друге‚ „Свобода“ на сьогоднішній день – єдина така давня україномовна газета у світі. А по-третє‚ і найголовніше‚ – від першого дня заснування і донині „Свобода“ була й залишається глибоко‚ сутнісно проукраїнською‚ з числа в число повторююючи‚ на 1-ій сторінці‚ над своєю назвою‚ цей незмінний заповіт: „Пам’ятаймо про Україну!“.
Яка ще газета в світі‚ крім нашої „Свободи“‚ може похвалитися‚ що серед її постійних авторів були найвидатніші українці – Іван Франко‚ Михайло Павлик‚ Михайло Грушевський‚ Володимир Винниченко‚ Дмитро Дорошенко‚ Симон Петлюра та десятки інших визначних особистостей?
„Газетою хрестоносних походів“ назвав „Свободу“ один з її головних редакторів повоєного часу‚ Антін Драган – того бурхливого часу‚ коли слово ставало гострою зброєю в боротьбі за Україну і її майбутнє.
Не було в американській українській громаді жодної значної ініціятиви‚ біля джерел якої не стояла б „Свобода“ – починаючи від „Українського дня“ у Вашінґтоні 1917 року‚ до відкриття пам’ятника Тарасові Шевченкові в американській столиці в 1964 році‚ до заснування Катедр Українознавства в Гарварді‚ до невпинної підтримки дисидентсього руху в Україні.
„Свобода“ завжди мала великий вплив на союзову читацьку авдиторію – вплив і світоглядний‚ і чуттєвий‚ емоційний. Її щире‚ тепле слово й поверталося до неї щирістю і теплотою від читачів.
Подам тут один з сотень і тисяч прикладів. Чверть сторіччя тому „Свободу“ з її 100-річчям привітав віршем читач з Ню-Йорку Микола Горішній‚ – зовсім простими словами‚ але дуже щирими і правдивими:
…Навчала нас, як на чужині нам жити,
Як нашу мову і скарби духовні
Нам вічно зберігати та любити.
Ти про Америку теж нас навчала –
про добру, чесну, приязну країну,
Як бути вдячними їй за гостину,
І як не забувати Україну.
З Тобою ми сильнішими ставали –
Церкви, доми народні будували,
І рідну віру, прадідні звичаї
Великою громадою плекали.
З нагоди ювілейної „Свободи”
Ми щиро можемо Тобі сказати –
Ти добре служиш, наша Мати,
Тобі належить славу й честь віддати!
Живи, „Свободо“, довго ще і довго
Неси світильник правди на чужині,
Гартуй наш дух, сповняй добром серця
І тут у нас, і в рідній Україні…
Тут багато сказано‚ і все є правдою‚ все є незабутньою заслугою нашої газети. Ще і ще раз – зі славним ювілеєм‚ „Свободо“!
Стефан Качарай – Президент/головний виконавчий директор Українського Народного Союзу