Прихильні до України небесні сили подбали про дуже гарний подарунок для неї до Дня Незалежности‚ 29-го з черги‚ і є велика надія‚ що 30-річчя свого відновлення суверенна Україна святкуватимемо вже без сьогоднішніх тривог і сумнівів‚ в солідарному колі тих національних держав‚ у якому вона знайде надійну підтримку і добру перспективу. Маємо на увазі дуже позитивний міждержавний процес‚ названий „Люблінським трикутником“: під час переговорів у польському Любліні наприкінці липня міністри закордоних справ України‚ Литви і Польщі Дмитро Кулеба‚ Лінас Лінкявічюс і Яцек Чапутович уклали офіційну угоду про створення нової‚ особливої форми співпраці між цими трьома країнами. Співпраця стосуватиметься життєво важливих для держави і суспільства галузей – оборони‚ економіки‚ торгівлі‚ інвестицій‚ туризму і протидії кремлівській дезінформації.
„Люблінський трикутник“ стане важливим елементом розвитку Центральної Европи‚ а також засобом зміцнення України як повноправного члена европейської та евроатлантичної родини“‚ – прокоментував знамениту подію Міністер Д. Кулеба. Певности‚ що все буде саме так‚ додає Спільна деклярація чільних дипломатів „трикутника“. Вона визначає головні цілі тристороннього співробітництва‚ зокрема: „…Україна, Польща та Литва‚ з огляду на російську аґресію проти України‚ зобов’язуються координувати роботу з метою дотримання міжнародного права. Україна, Польща та Литва заявляють про незмінність рішучого засудження спроби анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і закликають Росію вивести свої війська з територій Донецької та Луганської областей. Україна, Польща та Литва зобов’язуються поглиблювати і розширювати своє співробітництво між збройними силами, як на двосторонньому, так і тристоронньому рівнях…“. Останнє – вкрай важливе‚ якщо врахуємо‚ що Польща і Литва – вже члени НАТО‚ а Україна все швидше рухається на шляху до Північно-Атлантичного оборонного альянсу.
„Люблінський трикутник – не просто міністерства з документацією й індексом, а три дружні народи. Для них немає нічого природнішого, ніж створювати своє майбутнє разом. А рівносторонній трикутник – це геометрична фігура, яка має три гострі кути для тих, хто спробує перевірити її на міцність“‚ – так цікаво й слушно оцінює справу відомий український дипломат Роман Безсмертний.
„Три дружні народи“ – зовсім не перебільшення. Згадаймо хоч би Велике князівство Литовське‚ в якому русини-українці складали дев’ять десятих населення і про яке Михайло Грушевський зазначав‚ що „литв’яки свавілля не чинили‚ старовини не рушали“‚ натомість охоче переймали українську народну культуру.
Але й українсько-польські стосунки не зводяться до взаємної ворожнечі‚ було в них і взаєморозміння‚ і братерство. Хто не вірить‚ нехай вчитається в умови Гадяцької угоди 1658 року між гетьманом Іваном Виговським і Річчю Посполитою.
Зворушливі рядки на українську тему читаємо в польського письменикаТадеуша Конвіцького: „…Невідомо чому‚ а люблю Україну. Шукаю її в документах‚ старих книгах‚ в піснях. В наших прізвищах‚ в нашій географії… Знаю‚ знаю‚ всяке в історії бувало. Насамперед ми були винні‚ потім трохи вони‚ потім зному ми‚ потім вони‚ і так далі‚ і так далі. Не варто по-лихварськи рахувати тих кривд…“.
Подібне розуміння суперечливого минулого й привело обидва народи до мудрого рішення: „Прощаємо і просимо прощення“.
Вже після 2014 року‚ коли Росія почала збройну аґресію проти України‚ анексувавши Крим та розпаливши війну на Донбасі‚ Польща стала рішучим і послідовним „адвокатом України в Европі“‚ а Литва на чолі з тодішнім Президентом Далею Ґрібаускайте активно обстоювала територіяльну цілісність та державний суверенітет України. Саме Варшава і Вільнюс стали моральною‚ політичною і дипломатичною підтримкою для Києва‚ коли Москва з усіх сил намагался дискредитувати Україну в очах світової спільноти.
Власне‚ цей дух дружби трьох народів і втілився тепер в „Люблінському трикутникові“. І це не просто окремий факт з минущим значенням‚ це – впливовий процес новітньої історії‚ неабияке міжнародне досягнення‚ котре наповнило цьогорічний День Незалежности України особливим‚ особливо позитивним змістом.