Чомусь у статті Левка Хмельковського „Докію Гуменну не забули у США“, надрукованій 5 квітня, не згадано мого батька Сергія Пилипенка, засновника Спілки селянських письменників „Плуг“, до якої належала Д. Гуменна. Коли Д. Гуменну почали цькувати, мій батько виступив на її захист. Вона зі щирою вдячністю згадує про це у своїх споминах „Мій борг Сергієві Пилипенку“ („Про Сергія Пилипенка. Спогади сучасників“, Київ, Фонд „Мартиролог України“, 1992).
Також забули згадати мою статтю „Докія Гуменна: життя і творчість“, надруковану в журналі „Український історик“ (ч. 3, Ню-Йорк-Острог) і передруковану в моїх „Вибраних працях“ (Ню-Йорк-Харків, 2011) та „Вибраних філологічних працях“ (Київ, 2017).
Звичайно, мені йдеться не про мої дописи про Д. Гуменну, а про неї саму.
Ася Гумецька (зауважте, що моє прізвище подібне до її)‚
Ан Арбор‚ Мишиґен