21 листопада, 2019

Вели мову про демографію в Україні

Виступає д-р Василь Лопух.

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 31 жовтня завершився осінній семестр викладів Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США і Осередку праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Філядельфії.

Заключну лекцію на тему „Сучасні демографічні тенденції в Україні“ провів директор НТШ в Америці д-р Василь Лопух. Він проаналізував демографії і фактори впливу на популяцію, розповів про світові тенденції і прогнозні оцінки зміни чисельности населення до 2050 року, а відтак детально зупинився на демографічних тенденціях населення України після 2000 року.

В. Лопух говорив про неґативний природній приріст населення і демографічне навантаження, про динаміку шлюбів, розлучень, народжуваности, смертности, а також про вплив міґраційних потоків на структуру населення. Доповідь була побудована на матеріялах аналітичних статтей і статистичних даних, які описують демографічні тенденції окремих розділів (галузей) демографічної науки.

Доповідач зазначив, що у світі загалом відбувається ґльобальне старіння населення. Природній приріст зростатиме на усіх континентах за винятком країн Европи, в яких процес депопуляції буде продовжуватися. Відповідно відбувається зменшення населення у працездатному віці.

Незважаючи на стійку тенденцію депопуляції, загальна чисельність населення Европи все ж зростає. Це відбувається за рахунок іміґрантів. Найбільша кількість іміґрантів у Европі походить з країн мусульманського світу. Особливість цієї катеґорії населення є такою, що у них дуже високий коефіцієнт вертильности, тому вірогідними можуть бути два наступні варіянти: відсоток европейців зменшиться, а мусульман зросте.

„В Україні за період після 2000 року спостерігаємо тенденцію зростання народжуваности, а смертність загалом зменшується, за винятком невеликого росту у 2004-2005 роках. Проте лінія графічного відображення природнього приросту населення лежить у мінусовому просторі. Тільки у 2012 році крива піднімалася до нульової лінії, але зупинилася на позначці (мінус 3.1 відс.). Отже, відбувається природнє скорочення населення. У 2013 році цей показник становить (мінус 3.5 відс.), або кожна 1,000 населення України зменшується на 3.5 особи. З початком війни Україна несе бойові та небойові втрати військових та цивільного населення. Станом на кінець лютого, від початку бойових дій загинуло 2,956 вояків і майже 9,000 отримали поранення. Окрім того, загинуло понад 3,000 цивільного населення. Безумовно, все це впливає на демографічний стан населення України“, – зазначив В. Лопух.

Говорячи про міґраційні тенденції, доповідач наголосив, що із запровадженням демократичних свобод і безвізового режиму з Европейським Союзом транскордонна мобільність населення України стрімко зросла. Існує кілька видів міґраційних потоків: міждержавна міґрація – виїзд і в’їзд на постійне або довготривале проживання; трудова міґрація; освітня міґрація; внутрішня міґрація.

Рівень трудової міґрації в Україні практично залишається в тих самих обсягах, що і до років незалежности, а основними країнами міґраційних потоків є країни Заходу і Російська Федерація. Ринок праці в Україні відчуває нестачу кваліфікованих фахівців, водночас число безробітних сягає 2 млн. За оцінками Українського Національного Банку протягом 2016-2017 років Україна втратила приблизно 8 відс. робочої сили.

Міґрація робочої сили створює серйозні соціяльні проблеми. Насамперед, вона впливає на інститут сім’ї і спричиняє розлучення, проблеми виховання дітей тощо. Вона також серйозно впливає на функціонування льокальних ринків праці та на зміну структури населення, що відбивається на динаміці природнього приросту.

Події останніх п’яти років суттєво вплинули на рішення частини населення України змінити місце проживання і як один із можливих варіянтів – це пошук притулку для біженців. Основні країни це – Польща, Еспанія, Німеччина, Італія. Є частина людей, які звертаються за отриманням притулку в Росії.

Підсумовуючи, В. Лопух зазначив, що демографічні зміни в України співрозмірні світовим тенденціям, які супроводжуються неґативними процесами і впливають на популяцію населення. З 1994 року відбувається абсолютне скорочення чисельности населення України.

Природній потенціял демографічного росту практично вичерпано. Серед позитивних тенденцій доповідач виділив: зростання тривалости життя; скорочення дитячої смертности; скорочення окремих видів захворювань. Неґативним залишаються низький рівень народжуваности; високий рівень смертности в шляхових пригодах; бойові та небойові втрати військових на цивільного населення.

Загалом, в Україні відбувається депопуляція населення і за прогнозованими розрахунками у 2050 році населення України може становити 32.9 млн. осіб.

 

Товариство „Свята Софія“ США

Коментарі закриті.