КИЇВ. – Переважна більшість українців (60 відс.) вважають поточну політичну ситуацію в Україні напруженою‚ 30 відс. вважають її критичною‚ лише 6 відс. – спокійною. Оцінка ситуації не змінилась у порівнянні з минулим роком. Такі результати загальнонаціонального опитування оприлюднила Ірина Бекешкіна, директор Фонду „Демократичні ініціятиви” ім. Ілька Кучеріва, під час прес-брифінґу в Українському кризовому медія-центрі.
„74 відс. громадян переконані, що діяльність політичних партій не відповідає демократичним стандартам”, – зазначив Олексій Сидорчук, політичний аналітик Фонду „Демократичні ініціятиви”. Він додав, що проведення дострокових парляментських виборів підтримують 48 відс. українців, 64 відс. взяли б участь у виборах.
І. Бекешкіна додала, що провідником симпатій серед виборців є партія „Батьківщина”. Її підтримують 11.2 відс. громадян, які збираються взяти участь у виборах. „Однак безумовного лідера серед партій немає. Всі вони ідуть дуже щільно”, – додала І. Бекешкіна.
„Якби вибори провели зараз, ми б отримали дуже поляризований, фраґментований парлямент, у якому не було б безумовної більшости. До стабільности це не привело б”, – підкреслив Олексій Гарань, професор політології Національного університету „Києво-Могилянська академія”, науковий директор Фонду „Демократичні ініціятиви” ім. І. Кучеріва.
О. Сидорчук зазначив, що лише 29 відс. українських громадян знають про державне фінансування політичних партій. „Це доволі низький показник, який добре свідчить про здатність влади проінформувати виборців про таку доволі важливу реформу”, – підкреслив він. 49 відс. громадян вважають, що партії повинні фінансувати самі провідники партій.
Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України, зазначив, що аналіза загальної кількости законопроєктів, які стали законами, показала, що Верховна Рада приймає 84 відс. законопроєктів авторства президента та всього 24 відс. – урядових законопроєктів. „Комунікація між урядом і парляментом є одним з головних викликів, які стоять перед депутатським корпусом”, – додав він.
Серед позитивів у діяльності Верховної Ради, Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі „Опора”, розповіла про те, що 21 парляментський комітет підвищив показники відкритости та підзвітности. Головним розчаруванням року вона назвала реформу виборчого законодавства.
Марія Голуб, експерт Реанімаційного пакету реформ з европейської інтеґрації, радник голови Комітету Верховної Ради у закордонних справах, зазначила, що головними досягненнями зовнішньополітичної діяльности стало запровадження безвізового режиму та продовження економічних санкцій проти Росії. „Нарешті ми почали називати речі своїми іменами, ми почали говорити про те, що на сході відбувається не антитерористична операція, а іде гаряча фаза війни”, – заявила вона.