Світлана Глаз
ЄРУСАЛИМ. – 22 листопада в музеї „Ерец Ісраель“ відкрилася виставка українських сучасних художниць, на якій представлені роботи Марини Станько, Олени Субач, Ганни Войтенко, Зої Черкаської, Жанни Кадирової, Юлії Кривич, Каті Лібкінд, Варвари Логвин, Алевтини Кахідзе, Лесі Хоменко, Лади Наконечної, Оксани Невмержицької. Вони живуть і працюють в Україні.
З початку російської війни деякий час мешкали в різних країнах, але повернулися в рідні міста і продовжують малювати, фотографувати, знімати відео та підтримувати українських воїнів. Їхні роботи – це малюнки, фотографії, відео, картини, на яких відтворені політичні та соціяльні проблеми. Не оминули художниці і значення жінки в суспільстві та на цій війні.
На відкритті виставки були присутні політичні діячі Ізраїлю, художники, журналісти та дві художниці з України Жанна Кадирова та Варвара Логвин.
Ізраїльський журналіст Вадим Малєв про виставку та художниць розповів:„Це абсолютно блискуча ідея надати сцену українським художницям, які торкнулися жахів війни. ЇЇ кураторами стали Сюзан Ландау та Світлана Рейнгольд. За короткий термін в такі складні часи для України їм вдалося відібрати роботи, привезти в Ізраїль і організувати виставку для широкої публіки, тим самим показати, що Ізраїль продовжує підтримувати Україну. Виставка називається We No Longer Feel the Future („Ми не відчуваємо майбутнього“) і присвячена Україні“.
Назву виставки взято з роботи Олени Субач. За словами художниці, ця фраза звучить в устах українців, кому довелося залишити Батьківщину.
Варвара Логвин за освітою юрист та економіст, але пішла дорогою мами – вона теж художник – здобула спеціяльну освіту петриківського розпису: „Петриківський розпис – особлива. Дуже гарний і самобутній український розпис, відомий ще з 18 століття. Пензлики роблять із вовни котів, – пояснює Варвара. – У травні почала розмальовувати протитанкові їжаки, що з’явилися в Києві після повномаштабного вторгнення Росії в Україну. А в серпні до дня Незалежности України розписала акрилом уже кілька їжаків прямо на Майдані Незалежности“.
І в Єрусалимі вона використала перформанс, який включає в себе час, простір, тіло і присутність художника. І головне – відносини між творцем та глядачем.
Високу оцінку творам українських художниць дали генеральний директор ізраїльського музею Амі Кац та головний куратор заходу доктор історичних наук Дебі Хершман. Вони, зокрема, сказали, що „ця виставка – данина поваги українському народу в дні жахливої війни. Надання платформи для цього сміливого мистецтва, для тих, хто прагне висловити свій біль та протест – велика честь для музею. Війна в Україні руйнує культуру цієї країни. Розмах і маштаби бомбування музеїв, театрів, культурних закладів страшенні. Втрата і знищення безлічі творів мистецтва призвели до того, що організація ЮНЕСКО оголосила українську культуру під загрозою зникнення“.
ЄРУСАЛИМ. – 22 листопада в музеї „Ерец Ісраель“ відкрилася виставка українських сучасних художниць, на якій представлені роботи Марини Станько, Олени Субач, Ганни Войтенко, Зої Черкаської, Жанни Кадирової, Юлії Кривич, Каті Лібкінд, Варвари Логвин, Алевтини Кахідзе, Лесі Хоменко, Лади Наконечної, Оксани Невмержицької. Вони живуть і працюють в Україні.
З початку російської війни деякий час мешкали в різних країнах, але повернулися в рідні міста і продовжують малювати, фотографувати, знімати відео та підтримувати українських воїнів. Їхні роботи – це малюнки, фотографії, відео, картини, на яких відтворені політичні та соціяльні проблеми. Не оминули художниці і значення жінки в суспільстві та на цій війні.
На відкритті виставки були присутні політичні діячі Ізраїлю, художники, журналісти та дві художниці з України Жанна Кадирова та Варвара Логвин.
Ізраїльський журналіст Вадим Малєв про виставку та художниць розповів:„Це абсолютно блискуча ідея надати сцену українським художницям, які торкнулися жахів війни. ЇЇ кураторами стали Сюзан Ландау та Світлана Рейнгольд. За короткий термін в такі складні часи для України їм вдалося відібрати роботи, привезти в Ізраїль і організувати виставку для широкої публіки, тим самим показати, що Ізраїль продовжує підтримувати Україну. Виставка називається We No Longer Feel the Future („Ми не відчуваємо майбутнього“) і присвячена Україні“.
Назву виставки взято з роботи Олени Субач. За словами художниці, ця фраза звучить в устах українців, кому довелося залишити Батьківщину.
Варвара Логвин за освітою юрист та економіст, але пішла дорогою мами – вона теж художник – здобула спеціяльну освіту петриківського розпису: „Петриківський розпис – особлива. Дуже гарний і самобутній український розпис, відомий ще з 18 століття. Пензлики роблять із вовни котів, – пояснює Варвара. – У травні почала розмальовувати протитанкові їжаки, що з’явилися в Києві після повномаштабного вторгнення Росії в Україну. А в серпні до дня Незалежности України розписала акрилом уже кілька їжаків прямо на Майдані Незалежности“.
І в Єрусалимі вона використала перформанс, який включає в себе час, простір, тіло і присутність художника. І головне – відносини між творцем та глядачем.
Високу оцінку творам українських художниць дали генеральний директор ізраїльського музею Амі Кац та головний куратор заходу доктор історичних наук Дебі Хершман. Вони, зокрема, сказали, що „ця виставка – данина поваги українському народу в дні жахливої війни. Надання платформи для цього сміливого мистецтва, для тих, хто прагне висловити свій біль та протест – велика честь для музею. Війна в Україні руйнує культуру цієї країни. Розмах і маштаби бомбування музеїв, театрів, культурних закладів страшенні. Втрата і знищення безлічі творів мистецтва призвели до того, що організація ЮНЕСКО оголосила українську культуру під загрозою зникнення“.
