Уродженка України Вікторія Спартц, яка народилася на Чернігівщині, потрапляє до Палати представників Конґресу США. Як свідчать результати підрахунку 99 відс. голосів, за республіканку В. Спартц проголосували 50.1 відс. виборців у 5-му окрузі у штаті Індіяна. Її конкурентка, кандидатка від демократів Крістіна Гейл, отримала 45.8 відс. голосів.
На своїй сторінці у Facebook новообрана конґресвумен подякувала виборцям за довіру, а також родині та друзям за підтримку.
Перемога В. Спартц стала попередженням для демократів, які сподівалися вибороти місця в районах з освіченим, заможним населенням, як от 5-ий округ в Індіяні, гадаючи, що втрата популярности Доналда Трампа потягне за собою вниз і кандидатів-республіканців, пише „The New York Times”.
В. Спартц (дівоче прізвище Кульгейко) народилася у місті Носівка на Чернігівщині в родині інженерів, отримала ступінь бакалавра та маґістра з міжнародної економіки в Київському національному економічному університеті. У 2000 році вона одружилася з американцем Джейсоном Спартцем і переїхала до США, де отримала диплом маґістра в бізнес-школі Університету Індіяни, де лишилася викладати. В. Спартц працювала в бізнес-структурах та державних установах, зокрема на посаді фінансового керівника генеральної прокуратури Індіяни. Вона має власний бізнес в галузі фінансових консультацій, фармерському господарстві та нерухомості.
Вікторія Спартц з родиною в Індіяні. (Фото: spartzfor congress.com)
У 2017 році В. Спартц обрали до сенату штату Індіана, де вона замінила Люка Кенлі, який вийшов на пенсію.
Наступною сходинкою стало висування до Палати представників Конґресу США.
У своїй кампанії В. Спартц наголошувала на своєму походженні, стверджуючи, що це зформувало її політичні погляди. В одному зі своїх передвиборчих роликів під назвою „Стоп соціялізм” В. Спартц дивиться на відео з червоними прапорами із зображенням Леніна та довгими чергами з людей, які стоять за продуктами.
У розмові з виданням „IndyStar” вона згадала розповідь дідуся про те, як радянська влада відібрала у їхньої родини власне господарство під час колективізації та про Голодомор у 1930-их роках.
Щороку вона приїжджає до України провідати бабусю і дідуся в Носівці на Чернігівщині, писала про неї газета „Голос України”.