Минулого вівтірка‚ 23 лютого‚ відбулася важлива для України подія в міжнародному контексті: Генеральна асамблея ООН на своєму засіданні слухала доповідь Постійного представника України в ООН Сергія Кислиці про ситуацію на українських територіях‚ окупованих Російською Федерацією. Ініціятива цього засідання походила від української сторони і пов’язана з двома спонукальними обставинами.
Наприкінці січня цього року в окупованому Донецьку сепаратисти влаштували‚ певна річ – за вказівкою з Кремля‚ Форум „Русскій Донбас“. Його учасники ухвалили „доктрину“‚ котра‚ на їхній погляд‚ має привести до запровадження контролю окупантів над усією територією Луганської та Донецької областей. Це означає‚ що Москва далі грубо іґнорує принципи мирного вреґулювання російсько-українського збройного конфлікту‚ свідомо створює перешкоди для мирної реінтеґрації окупованих нею територій і вдається до нових і нових спроб перетворити первинно український Донбас в „русскій мір“ – з подальшим включенням усього цього українського реґіону до складу Росії.
Реаґуючи на той „форум“‚ Міністерство закордонних справ України у своїй заяві рішуче підкреслило‚ що „…жодні доктрини зі сфери фантастики не зупинять невідворотне відновлення суверенітету України над її тимчасово окупованими територіями“.
Друга пряма спонука до заініціювання згаданого засідання Генеральної асамблеї ООН – сьома річниця початку російсько-української війни.
20 лютого 2014 року почался збройна аґресія Росії проти України. Того дня російські десантники з’явилися в українському Криму й невдовзі загарбали півострів. За сім років збройної аґресії загинуло понад 10 тис. українських військових і понад 3‚000 цивільних громадян‚ десятки тисяч зазнали поранень‚ майже півтора мільйона людей мимо власної волі стали „переміщеними особами“.
Попри всі зусилля України та міжнародного співтовариства досягнути мирного вирішенмня конфлікту‚ збройна аґресія Росії триває‚ кількість жертв далі зростає щодня. Окупація спричинює тяжке руйнування міст і сіл на Донбасі‚ Москва не збирається відмовлятися від цілеспрямованих репресій проти кримськотатарського народу‚ відбувається брутальне знищення його культурної та історичної спадщини.
„Аґресія Російської Федерації проти України‚ – говориться у спеціяльній заяві українського Міністерства закордонних справ до сьомої річниці початку війни‚ – кардинально змінила геополітичну ситуацію в Европі та в усьому світі. Авторитет міжнародного права і вся система европейської та світової безпеки серйозно підірвані. Міжнародна спільнота засудила дії Росії в документах, схвалених в рамках таких міжнародних організацій, як ООН, Організація з безпеки і співробітництва в Европі, Рада Европи. Десятки країн застосували проти Росії санкції через порушення нею територіяльної цілісности України… Закликаємо міжнародну спільноту посилити політичний і санкційний тиск на Росію, щоб змусити російську владу до деокупації захоплених українських територій, звільнення полонених та політичних в’язнів, виконання міжнародних судових рішень“.
Перед засіданням Генеральної асамблеї журналісти-міжнародники хотіли з’ясувати‚ чи справді Москва відважиться скористатися своєю оновленою Конституцією‚ щоб приєднати до Росії окуповані нею території Донбасу. На це питання Постійний представник України в ООН С. Кислиця відповів:
„Будь-що, що ухвалює Російська Федерації у своїй Держдумі, не змінює мііжнародного права. Так можна ухвалити все‚ що завгодно. Ви можете піти до нотаріюса, і він вам засвідчить, що ви – Наполеон, бо нотаріюс засвідчує не те, що ви говорите, а ваш підпис. Те саме з російською Конституцією, яка – як би Москва не намагалася – не змінить міжнародного права.
До того ж‚ Росії нині невигідно ані політично, ані економічно, ані соціяльно приєднувати до себе нові території. Тому що вона цей тягар не потягне. Та й не варто забувати про те, як на це може відреаґувати міжнародна спільнота. Це для Росії буде повною катастрофою. Натомість інтересам Москви, як і раніше, відповідає знекровлення‚ ослаблення сусідів. Їй потрібно, щоб усі сусідні країни не мали можливости протистояти“.
Маємо намір у найближчих числах „Свободи“ докладніше повідомити про перебіг „українського заасідання“ в ООН‚ про його ухвали і можливі практичні висліди.