У бібліотеці Української православної семінарії св. Софії у Сомерсеті‚ Ню-Джерзі‚ збереглися радянські календарі за 1926 і 1930 роки‚ видані для робітників і селян. Мене, колишнього авіятора, зацікавило, куди у ті роки можна було тоді полетіти з України літаком. В Україні діяло від 1923 року акційне товариство „Укрповітряшлях“, в Росії – „Добролет“, в Баку – „Закавіа“. Їх об’єднали у Аерофлот лише у 1932 році.
Цікаві інструкції були для пасажирів: „У випадку вимушеного приземлення пасажири зможуть їхати далі потягом у той чи інший бік безкоштовно. Після злету треба стежити за колесами і якщо колесо залишиться на землі або відірветься у повітрі негайно сказати про це пілотові. Категорично заборонено торкатися руками тросів, які проходять у салоні літака“.
Календар подає такі авіялінії українського товариства на 1930 рік: Москва-Орел-Харків-Ростов-Армавір-Мінеральні Води-Владикавказ-Махачкала-Баку-Пехлеві-Тегеран. Ще одна лінія: Москва-Орел-Харків-Ростов-Тихорецька-Сочі-Сухум-Кутаїс-Тифліс-Євлах-Баку. Я бував з літаком у Євлаху – приємно було ще раз побачити назву знайомого міста. І така лінія: Ростов-Тихорецька-Мінеральні Води.
У листопаді 1923 року на Харківському летовищі авіяперевізникам передано літаки, придбані за добровільні пожертви громадян України – „Харківський металіст“, „Донецький залізничник“, „Харківський пролетарій“, „Червоний хімік“, „Укрзовнішторг“. У 1923-1924 роках побудовано летовища в Києві, Одесі, Полтаві, Єлисаветґраді (нині Кропивницький), підготовлено посадкові майданчики в Миргороді, Лубнах, Кременчуці, Первомайську. У травні 1924 року діяли лінії: Харків-Полтава–Київ та Харків-Єлисаветґрад-Одеса. Згодом введено повітряні лінії: Харків-Курськ-Орел-Москва та Харків-Артемівськ-Ростов-на-Дону. За кілька років відкрито пасажирську гідроавіялінію Одеса-Батумі.
У листопаді 1929 року над Харковом піднявся в повітря пасажирський літак К-5 конструкції Костянтина Калініна, який міг перевозити вісім пасажирів на відстань 800 кілометрів. Ці літаки до 1940 року складали основу цивільної авіяції СРСР.
Розклад летів Київ-Харків.
У календарі немає‚ що існування самостійного авіопідприємства не сподобалося Москві і у 1932 році його приєднали до компанії „Аерофлот“. К. Калінін‚ в минулому завідувач авіяційного складу Дієвої Армії УНР‚ був заарештований 1 квітня 1938 року і восени того ж року помер у воронезькій тюрмі від катувань.
Також я поцікавився у старому календарі річковим і морським транспортом в Україні у 1930 році. Отож з Києва можна було поїхати лінією: Київ-Ржищів-Переяслав-Канів-Черкаси-Кременчук-Верхньодніпровськ-Дніпропетровськ. Ще була лінія: Київ-Остер-Чернігів. Також Київ-Любеч-Гомель. З Чернігова був рейс у Макошино, з Кременчука – у Градижськ. З Херсону плавали у Бобровий Кут, а також лінією Херсон-Каховка-Нікополь-Запоріжжя. З Миколаєва ходили пароплави у Вознесенськ.
На морі були триваліші рейси. Зокрема Одеса-Євпаторія-Севастопіль-Алупка-Ялта-Алушта-Судак-Феодосія-Керч-Анапа-Новоросійськ-Геленджик-Джубга-Туапсе-Сочі-Адлер-Пиленкове-Гагри-Гудаут-Новий Афон-Сухум-Очемчирі-Поті-Батум. Були лінії Севастопіль-Ялта, Ялта-АйТодор-Мисхор-Алупка-Сімеїз. З Ялти був рейс до Гурзуфа і Алушти. З Одеси у Херсон і Миколаїв. З Ростова можна було припливти у Маріюпіль-Бердянськ-Керч-Феодосію-Судак-Алушту-Ялту. Був також з Чорного моря рейс Одеса-Константинопіль-Олександрія.
Отже‚ Україна‚ хоча у залежна від Москви‚ усе ж спромоглася мати власне повітряне і водне сполучення.