„Геройство мусить мати нагороду,
се і Боги, і люди признають.”
– Леся Українка
Союз Українок Америки (СУА) цього року відзначає своє 95-ти ліття. Історія цієї найстаршої діючої жіночої організації США тісно пов’язана з долями багатьох жінок, серед яких і я.
Вперше я дізналася про Союз Українок від св. п. Атени Пашко, з якою я працювала з 1981 по 1989 рік. Вона мене запрошувала вступити до СУ, але я їй відповідала, що я не маю на це часу, бо вже зайнята в Товаристві Лева і Пласті. Коли я приїхала до США в 1992 році відразу вступила до спортового товариства „Тризуб”, де дуже часто була єдиною жінкою на сходинах управи. Щойно сім років пізніше доля привела мене до СУА. В 1999 році мене попросили допомогти з крамничкою 67-го Відділу і запросили на їхні сходини. Наступного року я стала членкою цього відділу і почала цікавитися історією нашої організації.
В 1925 році у Вашінґтоні відбувалася Конференція Міжнародної Ради Жінок (МРЖ), до якої належали Національні Ради Жінок різних держав світу, в тому числі і Національна Рада Жінок України (заснована ще в 1919 році в Кам’янці-Подільському, а прийнята до МРЖ у 1920-му році в Осло, Норвегія). На конференцію до Вашінґтону мала приїхати Марія Бачинська-Донцова зі Львова, але польський уряд відмовив їй візу, так що делеґаткою від українського жіноцтва стала Ганна Чикаленко-Келлер із Швайцарії.
Олена Лотоцька, голова СУА в роках 1931-1934, 1943-1965.
На заклик допомогти делеґатці Українська Жіноча Громада в Ню-Йорку скликала 5 квітня нараду свого членства та представниць інших жіночих товариств Ню-Йорку й околиць, створено Конґресовий Комітет у складі: Юлія Шустакевич – голова, Олена Добуш-Лотоцька – секретарка, Катерина Шутаківна – скарбник. Делеґацію на Міжнародну Жіночу Конференцію доповнили з Америки О. Лотоцька і Юлія Ярема.
Хоча виникли закиди щодо повноправної участи української делеґації у засіданнях, заходами Г. Чикаленко-Келлер цю справу відкладено на розгляд спеціяльної комісії, делеґатки брали активну участь і обстоювали справи поневоленої України. На жаль, після конференції Національна Рада Жінок України була позбавлена членства в МРЖ (членство в МРЖ базувалося на державних засадах, а Україна тоді була під чужою окупацією).
По повороті з Вашінґтону делеґатки звітували про перебіг конференції на вічі українських жіночих товариств, яке знову скликала Українська Жіноча Громада. На ньому Г. Чикаленко-Келлер запропонувала, щоб існуючі жіночі товариства об’єдналися в краєву організацію. Присутні радо прийняли пропозицію і створили першу краєву жіночу організацію в Америці, яку назвали — Союз Українок Америки — скорочено СУА. П’ять жіночих товариств стали першими відділами СУА, а саме: Жіноча Громада в Ню-Йорку (1-ий Відділ СУА, який є активний до сьогодні), Українська Жіноча Поміч в Ню-Йорку (3-ій Відділ СУА), Жіноча Секція Українського Демократичного Клюбу в Ню-Йорку (4-ий Відділ СУА), і два Жіночі Відділи „Січі” в Ню-Йорку і Нюарку.
Метою СУА було інформувати вільний світ про події в Україні, морально і матеріяльно підтримувати батьківщину їхнього походження, допомагати зберігати українську ідентичність, культурну спадщину і народні традиції в Сполучених Штатах. Першою головою обрали Юлію М. Шустакевич. Свій перший Конґрес (тепер Конвенцію) СУА відбув в Ню-Йорку в 1932 році.
Українська жіноча громада в Ню-Йорку в 1922 році.
Особливо посилилась праця СУА після Другої світової війни, коли Союз Українок в Україні був заборонений, а до США прибуло багато освічених і енерґійних жінок, які почали створювати нові відділи та світлички. В 1953 році СУА мав 63 відділи і понад 5,000 членок. В цей час Головою СУА була О. Лотоцька. Прикладами діяльности союзянок в ці роки є виготовлення і встановлення пам’ятника Лесі Українки в Городі Культури в Клівленді в 1961 році і заснування Українського Музею в Ню-Йорку в 1976 році.
Після розпаду Совєтського Союзу до США почали прибувати жінки нової хвилі еміґрації і поступово знаходили свою дорогу до СУА, так як це було і зі мною. Деякі вступали до вже існуючих відділів, але частіше почали творити нові.
Щотри роки СУА має свої Конвенції, на які з’їжджаються союзянки з усіх теренів США. Моя перша Конвенція була ХХVІ в травні 2002 року в місті Сарасота у Фльориді. Там я мала велику честь запізнати леґендарну Марусю Бек. М. Бек належала до СУА ще в 1930-ті роки. Також активно працювала в СФУЖО, ініціятором створення якого був СУА. Вона була фундаторкою літературного конкурсу, який тепер носить її ім’я. М. Бек була першою жінкою, обраною до Муніципальної Ради Дітройту в 1949 році, а в 1950-1970 роках – перша жінка президент ради. Прожила вона майже 97 років.
Після цієї конвенції я брала участь в усіх наступних, як голова 67-го Відділу, голова Філядельфіі, і в 2014 році була обрана до Головної Управи на посаду секретарки. Остання ХХХІ Конвенція відбулася в травні 2017 року в Тампа у Фльориді.
Учасниці (не всі вмістилися) ХХХІ Конвенції СУА, Тампа, Фльорида, 26-29 травня 2017 року.
Саме праця в Екзекутиві дала мені більше розуміння того, яку надзвичайно велику працю робить СУА. Це і Стипендійна Акція, яка надає тепер стипендії дітям в Україні і Бразилії, а минулими роками серед стипендіятів були Василь Сліпак і майбутній Владика Степан Сус. Це видання журналу „Наше Життя” починаючи з 1944 року. Це і Суспільна Опіка, яка допомагає потерпілим від повеней, протестуючим проти утисків демократії в Україні, сім’ям загиблих воїнів і пораненим бійцям, людям, що не в змозі придбати харчі в США через пандемію. Це нова програма „Духовне Відродження України” для допомоги семінаристам Трьохсвятительської Духовної Семінарії УГКЦ і Волинської Православної Богословської Академії, які будуть працювати на сході України.
Під час нашого віртуального урочистого святкування 6 грудня ми також будемо просити наших друзів і прихильників дарувати на ці акції СУА. Будемо щиро вдячні за вашу допомогу. Також запрошуємо всіх небайдужих жінок приєднатися до нас і так допомагати батьківщині нашого походження і знедоленим. Ви будете допомагати потребуючим і в заміну діставати радість від доброчинної праці в колі своїх посестер-союзянок.
Всі інформації про нас і про те як взяти участь у святкуванні можна знайти на нашій веб-сторінці (unwla.org) і на нашій сторінці на Фейсбук: (UNWLA – Ukrainian National Women’s League of America, Inc.) Запрошуємо всіх взяти участь з нами в нашому святі.
Ірина Бучковська – секретарка СУА.