У рамках розслідування епізодів вбивств учасників Революції Гідности Михайла Жизневського, Сергія Нігояна і Романа Сеника було призначено понад 45 судово-балістичних, судово-медичних, медико-криміналістичних, комплексних судово-медичних та судово-балістичних експертиз, а також проведено понад 30 обшуків.
Про це 21 січня повідомив начальник відділу управління у справах Майдану Державного бюро розслідувань Віталій Музика.
Він зазначив, що одним із найбільш проблемних питань є встановлення осіб, причетних до вбивства учасників Революції Гідности С. Нігояна, М. Жизневського, які загинули 22 січня 2014 року, та Р. Сеника, який того дня отримав поранення і через кілька днів помер. Проблема у розслідуванні та розкритті цих вбивств пов’язана, зокрема, і з низкою судових експертиз, які мали розбіжності між собою.
„Виходячи з цього, у кримінальному провадженні було призначено низку додаткових експертиз, які наразі тривають… Крім того, встановлені особи, які безпосередньо були свідками спричинення вогнепальних кульових поранень і Нігояну, і Жизневському, і Сенику“, – сказав В.Музика.
Основна версія, яка відпрацьовується у ході досудового розслідування у цьому провадженні, – це вчинення вбивства С.Нігояна, Р.Сеника і М.Жизневського працівниками правоохоронних органів.
Раніше до цього висновку слідство дійшло, виходячи з того, що Р. Сеник і М. Жизневський були вбиті тоді, коли вони перебували на вулиці Грушевського у Києві, і вбивство скоєно із помпових рушниць типу Форт-500, які саме і перебували тоді на озброєнні у підрозділі міліції особливого призначення „Беркут“. За його даними, встановлено, що вбивства М.Жизневського та Р. Сеника були спричинені кулями для зупинки транспортних засобів, які видавалися працівникам правоохоронних органів.
Водночас В. Музика додав, що оскільки вбивство С. Нігояна було у темну пору доби, то відеозаписи, які є у розпорядженні слідства, не дають слідчим можливости встановити повну картину щодо безпосередніх виконавців вчинення цього злочину.
Однак, “виходячи із зібраних сукупних доказів у провадженні, поки що нам не вдалося встановити конкретних виконавців вчинення цих умисних вбивств“, – уточнив В. Музика.
* * *
С.Нігоян загинув 22 січня 2014 року від поранення, спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону „Динамо“ на вул. Грушевського під час Революції Гідности. С.Нігояна було застрелено близько шостої години ранку.
Білоруський активіст Евромайдану М. Жизневський загинув 22 січня 2014 року близько 9-ої години ранку від пострілу в серце біля стадіону „Динамо“ на вул.Грушевського.
Р. Сеник зазнав поранень 22 січня 2014 року біля стадіону „Динамо“ на вул. Грушевського, коли стояв з прапором. Снайпер прострелив йому легеню та завдав важкого поранення в плече бронебійною кулею спеціяльного призначення. Він переніс кілька операцій у Київській міській клінічній лікарні № 17, втратив багато крові, йому довелося ампутувати руку. Проте рани виявилися важкими і вранці 25 січня він помер у лікарні, не приходячи до тями.
Укрінформ