ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 27 листопада Владика Митрополит Борис Гудзяк в сослуженні о. пароха Василя Харука відправив Службу Божу і панахиду за мільйони жертв Голодомору 1932-1933 року в парохії св. Архангела Михаїла. Близько 300 осіб прибули віддати шану жертвам цього історичного геноциду. Митрополит у часі проповіді згадав три основні події: Голодомор, загрозливу пошесть нашого часу – ковід та боротьбу українського народу за свободу і гідність людського життя проти ворожої аґресії, на тлі нерозлучних чинників нашого християнського життя – молитви та віри.
Цьогорічне відзначення Голодомору нашої громади відрізнялося тим, що не було концертової програми. Натомість, Громадський комітет зумів отримати виставку – близько сотні плякатів, які документували словом і світлинами жорстокий Голодомор, яким Москва наміряла зламати хребет україського селянства за спротив проти колективізації. Виставка, підготовлена професійно, мала свою прем’єру на головній станції Вашінґтона – Юніон Стейшен – в часі відкриття Пам’ятника Голодомору 15 років тому, і її оглядали тисячі українців і десятки тисяч американців за час її тривання. Матеріяли висвітлювали історію Голодомору, кару ув’язнення або розстрілу за п’ять колосків пшениці, арешти, заслання, свідчення різних державних достойників і журналістів джерел про події в Україні, особливо витяги з статей поважної преси („Ню-Йорк Таймс“). Численні світлини на панелях допомагали запам’ятовувати прочитану інформацію.
Виступає Уляна Мазуркевич.
До присутніх, які прибули оглядати виставку, звернулася голова Громадського комітету і голова Комітету людських прав Уляна Мазуркевич, яка була членкою Конґресової комісії Голодомору США, яка визнала Голодомор геноцидом українського народу. Комісія опублікувала зібрані матеріяли численних свідків про Голодомор. Згодом ці матеріяли були перекладені на українську мову і подаровані українському народові „з приязню від народу США“ і розійшлися по бібліотеках України. Вона закликала молодь пам’ятати про Голодомор, що став частиною нашого життя.
До сотні молодих і старших осіб, які прибули оглянути виставку, промовив Митрополит Борис. Владика ставив за взір „гірчичне зерно“, яке при відповідній опіці дало вагомий плід, цим вказуючи на післявоєнні зусилля новоприбулої еміґрації до США інформувати своє оточення про дійсну ситуацію поневоленої України у СРСР. До успішних зусиль розповсюджувати правду про Голодомор Владика Борис вважав монументальний пам’ятник – церкву св. Андрія у Савт Бавнд Бруку з цвинтарем, на якому поховані численні достойники, а також і українські воїни різних формацій, між ними члени УПА. Владика розповів, як студенти в Бостоні при Гарвардському Інституті старалися інформувати про Голодомор виставкою, про перші успіхи англомовною літературою „Harvest of Sorrow“ і про працю Конґресового комітету США. Гірчичне зерно дало свої плоди.
Сьогодні трагедія Голодомору відома у світі.
Владика закликав шанувати і не забувати історичні традиції українського народу і продовжувати мозольну працю української справи, не знеохочуватися труднощами.
Члени Громадського комітету. (Фото: Ілля Лабунька)
Третій промовець – Андрій Чорнодольський – намагався промовити до сердець молоді. Він дав аналізу подій, які довели до Голодомору, однак зосередився на геноцидній політиці Москви вже у 1930-их роках, вважаючи, що найважчими для українського народу були 1927-1937 роки. Знищення селянства, духовного релігійного життя, української мови він таврував геноцидом і порівнював його з теперішніми намаганнями Москви і Путіна застосовувати геноцид українського народу для цілковитого його знищення і стертя з мапи світу. Для цього Москва вживає всі заходи – від ракетних обстрілів до ядерного шантажу, „холодомору“ і винищення інфраструктури української держави. Промовець закликав не забувати про злочини Москви, за які її треба судити, і пам’ятати про Голодомор, бо він забуттю не підлягає.
Українським славнем закінчено офіційну частину промов і звернень. Зацікавлені виставкою можуть її оглянути також у Соборі Непорочного Зачаття у Філядельфії.