НЮ-ЙОРК. – 25 січня заля Українського Народного Дому‚ коли до Ню-Йорку приїхав український режисер та колишній політв’язень Кремля Олег Сенцов‚ була заповнена. За п’ять років у російській в’язниці з призначених 20-ти, згідно з „вироком“ російського суду, історія кримчанина збурила пів світу. Ця хвиля під назвою #FreeSentsov прокотилася й Ню-Йорком.
„У 2018 році, коли Олег Сенцов оголосив голодування у російській в’язниці і почалась ґльобальна хвиля підтримки українських політв’язнів, був такий період, коли організація „Разом“ щодня протягом трьох місяців, якщо не більше, збиралася і плянувала наступні протести, акції, дії“, – зазначила в ході зустрічі добровольчиня організації „Razom for Ukraine“ Марина Приходько.
Українці зустрілися на Мангетені не лише зі звільненим з російської в’язниці політичним в’язнем, а й з символом, за який багато хто боровся тут, виходячи на вуличні акції. Кримчанин відповідав на запитання українською мовою та багато жартував. У голосі відчувалася втома. Лише кілька днів тому він був на економічному форумі в швайцарському Давосі, де, до речі, вперше виступав українською мовою. Зараз О. Сенцов є бажаним гостем та має щільний графік виступів на міжнародних майданчиках.
Громадська позиція привела О. Сенцова в застінки російської тюрми, цей же стержень притягує й нині увагу не лише українців. Тому його слова чують, і тому діяспора попри жахливу погоду напередодні зустрічі з’їхалася послухати вчорашнього політв’язня. Наводимо ключові заяви О. Сенцова з ню-йоркського виступу (О. Сенцов приїхав до США за запрошенням американської організації „Pen-America“).
Про досвід політв’язня
„Фокус уваги має зміщатися з мене. Ув’язнених в Росії за політичними мотивами ще дуже багато. Близько 100 людей у російських тюрмах, понад 300 – у підвалах Донбасу. Їхні умови утримання дуже важкі. Ми мало що знаємо про це. Я завжди починаю з цього питання, тому що це – найважливіше для мене.
З усіма хлопцями, які були зі мною, ми товаришуємо, зустрічаємось. Наш кістяк це – Володимир Балух, Єдем Бекіров, Роман Сущенко (колишні українські політв’язні). Микола Карп’юк заснував громадську організацію для допомоги ув’язненим в Україні‚ тому що ми в цьому розбираємось. І це важливо. Ми думаємо, що в нас все інакше: ми маємо чесні суди, у нас більш нормальні умови у в’язницях. Це десь там в Росії порушують права ув’язнених, а в нас все нормально. Є така думка, що в тюрмах сидять лише злочинці. Ні, в Україні теж недосконала правоохоронна та судова системи. Дуже багато людей сидить не за свої злочини”.
Про Крим та Евромайдан
„Я завжди мав громадянську позицію так само‚ як і якусь людську. Я поїхав на Майдан, бо це був найважливіший момент для країни. Завжди розумів, що мешкаємо в пострадянській державі, і це треба змінювати. Питання російської анексії дуже сильно розділило кримчан. І в межах родин, і з друзями: чоловік підтримує, дружина підтримує, син – ні. Багато людей російську пропаґанду щодо анексії Криму заперечувало, але усі розуміли, що немає сенсу виступати публічно. Росія показала своє жорстоке обличчя, і люди просто боялися. Завдяки Путінові та його аґресії люди почали об’єднуватися навколо нашої єдности, символів та навколо нашої мови“.
Гості Українського народного дому вітають Олега Сенцова. (Фото: Олена Бледнова)
Про Путіна і перемогу України
„Ми не можемо перемогти військовим шляхом. Це очевидно. Санкції діють, але єдиний шлях – це коли росіяни зможуть розхитати систему зсередини.
Путін хоче сидіти за столом і керувати, але його зараз зробили вигнанцем. Він хоче бути „good guy”, щоб зняли санкції. Тому ми повинні світові розповідати про його наміри, про його дії, його справжнє обличчя“.
Про обмін полоненими та гру Путіна із Зеленським
„Я сподіваюсь, що Президент України Володимир Зеленський зрозуміє, що він черпає з відра, в якому немає дна. Росія продовжує арешти українців, а в нас уже відповідного фонду немає. Путін це знає. Він намагається завести Зеленського у русло своїх намірів. Зеленського обрав народ. Його помилка – що він вважає, що може домовитися з Путіном. Адже ця гра не має правил. Це гра з шулером“.
Мета Путіна – руйнація незалежности України
„Мирний договір України і Росії неможливий, тому що мета Путіна – зруйнувати українську незалежність, зробити нас провінцією Росії. У 2014 році в нього не вийшло це зробити напряму за допомогою військової операції. Тому зараз він діє політично, соціяльними та економічними способами. Він діє ФСБ-шними засобами, яким ми не маємо піддаватися“.
Кого вважати українцем
„У нас народжена нова українська нація. Не по крові, а по рівню любови до країни. Все одно чи це галичани, українці, кримські татари чи росіяни. Українці – це всі ті, хто хоче захищати Україну“.
Модераторка виступу та одна з членок громадської організації „Разом“ Марія Генкін нагадала влучні слова поета та письменника Сергія Жадана у часи голодування О. Сенцова у в’язниці. „Голодування Олега Сенцова лякає своєю незворотністю. Надто вже нерівні сили в цьому протистоянні – людина, що прагне справедливости, й система, що намагається людину зламати. А ось у те, що людина переможе систему – навряд чи хтось вірить. Хоча в цьому випадку не прогнутись під систему, продовжувати опиратись навіть за умов, коли опір видається утопічним – уже по-своєму перемогти“, – написав С. Жадан у своєму блозі для журналу „Новое Время“.
Ця думка не менш відомого харків’янина гарно пояснює ту народну любов та пильну увагу співвітчизників до О. Сенцова. Людина, яка перемогла російську систему, на шостому році війни на Донбасі вкрай потрібна зараз тим, кому небайдужа незалежність України‚ тому не дивно, що протягом секції запитань до О. Сенцова лунали досить строкаті запити: як він оцінює політику В. Зеленського, як вистояти у війні з Росією, як діяспора може допомогти Україні, чи вважає він себе режисером, що сталося з Надією Савченко тощо. Як бачимо, питання вкрай широкого тематичного кола. Щодо цього О. Сенцов залишався чесним із собою та з усмішкою на устах відверто відповідав, що не може бути експертом з усього.
Схоже, що О. Сенцов розуміє свою місію та продовжує „лупати свою скелю“: знімає фільми, розповідає про боротьбу України за незалежність та тих українців, яких Росія продовжує утримувати в своїх тюрмах.