Поняття „імперія“ прийшло з латини і означало управління однією особою на певній окупованій території. Це була давня історична форма державно-політичного утворення, що має у своєму складі силоміць приєднані інші народи та території. Людство пережило Римську, Британську, Німецьку, Австро-Угорську та інші імперії. Настала історично обумовлена черга розпаду Російської імперії.
Сучасна імперія має етнічну неоднорідність населення, привілейовані групи, національні колонії, країни-сателіти, великий апарат придушення, авторитарна та одноосібну владу, пасивну покору населення, прагнення до реґіонального або світового домінування.
Усі ці ознаки великими зусиллями намагається зберегти Російська федерація.
Марно. Про майбутній розпад Росії заговорили відразу після лютневого вторгнення, ще навіть до того, як путінський „бліцкриґ“ провалився, а російська армія покрила себе ганьбою. 27 лютого 2022 року вийшла стаття Майкла Рубіна, старшого співробітника Інституту американського підприємництва, саме про те, що війна проти України може закінчитися розпадом Росії. І її розпад, вважає автор, „відповідає інтересам вільного світу“.
Політологи пишуть, що Росія зникне чи стиснеться до розмірів Московії – що те саме – і постануть 10-15 незалежних держав на нинішній території Російської Федерації.
Навесні 2022 року такі висловлювання були поодинокими, але з кожним новим звірством росіян і поразкою російської армії вони з’являлися щораз частіше. Аж нарешті, стали провідними. На початку січня цього року Атлантична рада опублікувала результати опитування 167 ґльобальних стратегів та проґнозистів про те, що чекає світ у найближчі 10 років. Майже половина (46 відс.) респондентів очікують, що до 2033 року Росія або стане державою, що не відбулася, або розпадеться.
Багатьом тривожно, тому що йдеться про ядерну державу. Новина в тому, що до цього досить спокійно стали ставитись. Те безумство, на яке виявилася здатною Росія в її нинішньому вигляді, настільки лякає, що страшилки про жахливі наслідки її розпаду подаються дедалі гірше. Уявити собі її перемогу набагато страшніше.
Цей страх перед розпадом змушує Кремль за всяку ціну затягувати війну – аби тільки не оголити факт поразки. Тому що саме його очевидність може запустити процес розпаду. Але його може запустити втома від затяжної війни, що накопичилася разом з погіршенням рівня життя і все більш явною відсутністю перспектив. Тут логіка цілком зрозуміла.
Жодної альтернативної історії для Росії тепер уже не припасено. До цієї думки доведеться звикнути і тим, хто сподівається на вічне життя Путіна, і тих, хто мріє про вічне життя для Росії після Путіна.
Річард Пайпс, великий знавець Росії та її історії, зауважив, що краще їй бути маленькою країною. З нинішнім розміром вона не справляється. Гаррі Каспаров і Михайло Ходорковський закликали Захід не боятися ні смерти Путіна, ні розпаду Росії і надати Україні необхідне озброєння для остаточного удару. Ворога треба добивати. Можливість повного політичного перезавантаження Росії в тих самих межах – це в кращому разі вигадка мрійників.
Політологи називають п’ять можливих причин розпаду Росії: велика різниця між рівнем доходу різних соціяльних шарів; розрив між різними реґіонами по рівню доходу; складність комунікацій між різними реґіонами країни, що є наслідком нерозвинености інфраструктури; розлам поколінь; конфесійний і національний розпад. Можливе сильне послаблення центральної влади в Москві внаслідок урядового перевороту чи кризи влади як вислід невдалої війни. Замість Російської федерації можуть утворитися три держави: Росія (Европейська частина), Сибірська республіка, Далекосхідня республіка. Але й національні республіки мають надію на самостійність.