Можемо трохи передихнути? Бо ж 16 лютого‚ слава Богу‚ нічого не сталося. А московські генерали впевняють‚ що нічого й не мало статися: ось‚ мовляв‚ закінчаться запляновані давно маневри – й війська повернуться на свої постійні місця. Навіть показали віде-запис: танки в’їжджають на залізничні платформи. Може скластися враження‚ що Путін зі своєю ордою справді відповзає від українських кордонів.
Ні‚ цілком навпаки: в порівнянні з останніми днями січня Росія майже подвоїла кількість своїх військ біля кордонів з Україною‚ і тепер їх там вже близько 190 тисяч. Про це йшла мова минулої п’ятниці‚ 18 лютого‚ на спеціяльному засіданні Організації з европейської безпеки і співробітництва у Відні‚ скликаного на прохання України. Згідно з так званим Віденським документом‚ ухваленим у 2011 році 56 державами‚ Україна подала запит‚ вимагаючи від Росії пояснень щодо таких надпотужних російсько-білоруських військових навчань по всій лінії українського кордону.
Посол США в ОБСЕ Майкл Карпентер заявив‚ що Росія намагається ошукати світ‚ применшуючи розмах цих маневрів‚ хоч насправді у них задіяні всі її військово-повітряні і військово-морські сили‚ включно з бойовими кораблями Чорного‚ Балтійського‚ Північного та Тихоокеанського флотів. А декілька днів тому американська розвідка виявила‚ що росіяни приводять у стан бойової готовности свої ракетні війська.
Не дивно‚ що Москва відмовилася взяти участь у згаданому засіданні у Відні. Вона не має чим виправдатися‚ бо у своїй божевільній войовничості зайшла вже занадто далеко. Власне‚ опинилася в „цугцванґу“‚ коли кожен наступний крок погіршує ситуацію і робить її безвихідною.
Так само Путін не прийняв запрошення на традиційну Мюнхенську конференцію з питань европейської і світової безпеки. Бо добре знав‚ що знову почує там категоричне „ні“ на свої божевільні геополітичні претензії і побачить – це вперше! – найстрашніше для себе – єдність усіх демократичних держав з Україною. Втім‚ є ця солідарність і підтримка чи нема‚ визначальним залишається те‚ що недвозначно висловив у Мюнхені президент України Зеленський: „Ми будемо захищати свою землю!“.
А все ж чому 16 лютого російського вторгнення‚ про яке попереджали добре поінформовані західні розвідки‚ не відбулося? Тому що Путін натрапив на стіни‚ яких не сподівався. Це – небачена ніколи раніше стіна солідарности об’єднаної Европи і США з Україною. Це – стіна з американських „Джавелінів“ і „Стінґерів“‚ здатних перетворити російські танки у металобрухт. І передусім, це – стіна патріотизму українського суспільства‚ готового до рішучої відсічі ворогові.
І це також досить несподівана з’ява в самій Росії антивоєних голосів. Голова Всеросійських офіцерських зборів генерал-полковник Леонід Івашов‚ дуже авторитетна у колах кадрових російських військових людина‚ відверто назвав Путіна злочинцем‚ котрий веде Росію просто до закінчення її історії‚ і закликав відвести російські війська від кордонів України. Цього все голосніше вимагають російські організації матерів. Чи почує Путін‚ втілення інфернального зла‚ ці людяні голоси?
Дякувати Богові‚ Україна вже не одна‚ як це було в 2014-му. В особі України Путін воює з усією евро-атлантичною цивілізацією і тому неминуче програє. Це чітко ствердив у своєму справді історичному зверненні до нації президент Байден 17 лютого: „Ми не будемо жертвувати основними принципами. Нації мають право на суверенітет та територіяльну цілісність. Вони мають свободу визначати свій власний курс і вибирати, з ким співпрацюватимуть”.
Певна річ‚ Москва гарячково готує плян „Б“. Швидше за все‚ він полягатиме в офіційному визнанні так званих Донецької і Луганської „народних республік“ (поки готувалося до друку це число „Свободи“‚ визнання стало фактом!) і подальших маштабних диверсіях проти України. З Донбасу може початися нова спроба знищити Українську державу. Чи не свідчить про цей плян поспішна евакуація цивільного населення з цих „республік“ до Росії?
Загнаному у глухий кут Путінові конче потрібна перемога‚ хоч би маленька. Професійні кремлівські брехуни майстерно видадуть її за велику. Але Україна мусить бути готовою до будь-якого розвитку подій.