КИЇВ. – Насправді ЮНЕСКО не пропонує заборони будівництва у буферних зонах Києво-Печерської Лаври та „Софії Київської”, запевняла Заступник міністра культури Тамара Мазур в інтерв’ю для Радіо Свобода. Так вона прокоментувала повідомлення про рішення 41-ої сесії ЮНЕСКО, яка відбувалася минулого місяця у Кракові‚ Польща. За її словами, йдеться лише про призупинення реалізації узгоджених столичною владою дозволів на забудову поблизу об’єктів культурної спадщини у Києві.
„Комітет [ЮНЕСКО] рекомендує довершити плян управління щодо київського об’єкту, який вже давно розробляється і зараз‚ на кінцевій стадії, проходить процедуру остаточного редаґування. Нам так само рекомендували накласти тимчасову заборону на всі містобудівні перетворення, вже погоджені в буферній зоні. Мова не йде про повну заборону будівництва в буферній зоні, лише про тимчасову заборону, доки ЮНЕСКО не дасть висновку щодо можливости чи неможливости містобудівних перетворень, в першу чергу щодо висотних будівель, будівництво яких у буферній зоні було погоджено в попередні роки”, – пояснює вона.
Але, якщо приписи комітету ЮНЕСКО не будуть виконані до 1 грудня 2018 року, є ймовірність включення Софії Київської та Києво-Печерської Лаври до списку об’єктів, що перебувають під загрозою, додала Т. Мазур.
Частина завдань, які комітет дав Україні, адресовані владі столиці та Міністерству культури, наголошує генеральний директор Національного заповідника „Софія Київська” Неля Куковальська.
„Багато завдань було поставлено особливо місту, бо це містобудівна політика міста Києва. І також Міністерству культури, тому що воно реґляментує будівництво в буферних зонах об’єкту номер 527. Вищий орган, який управляє об’єктами культурної спадщини, – це Міністерство культури”, – пояснює Н. Куковальська.
Н. Куковальська говорить про основні завдання, які поставив комітет: створення Генерального пляну Києва, пляну зонування центральної частини Києва, а також організація своєрідного координаційного центру.
„Комітетові всесвітньої спадщини хочеться бачити в Україні координаційний центр або раду, яка б управляла і об’єктами і буферними зонами, – зазначає вона. – Мова йде про створення такого органу, який би розглядав питання забудови, реставрації, реконструкції об’єктів на їхній території та буферних зонах, до якого б входили всі зацікавлені сторони, а саме: Міністерство культури, київська влада, адміністрації двох заповідників, громадськість, релігійні громади, які перебувають на цій території”.
Натомість ініціяторка громадської плятформи „SOS – майбутнє!” Наталія Заболотна звинувачує Міністерство культури у зменшенні площ буферних зон навколо об’єктів культурної спадщини.
„Кілька місяців тому в пресі з’явилася інформація про скорочення буферних зон навколо Києво-Печерської Лаври. Я була директором „Мистецького Арсеналу”, його територія – 9.8 гектари – є суцільною охоронною територією. Розуміємо, що Державному управлінню справами дуже кортить розпродати та забудувати територію, яка йому належить. Чи не з цією метою було скорочено буферні зони?” – зауважує Н. Заболотна.
Навколо Києво-Печерської Лаври буферну зону не скорочували, заперечує Т. Мазур.
„Що стосується скорочення буферних зон – ми проводили окрему прес-конференцію і всім пояснювали, що відбувається, – каже вона. – І тільки люди, які нічого не розуміють в пам’ятко-охоронній справі, говорять про якесь скорочення буферних зон”.
Крім того, генеральний плян міста Києва є в компетенції міської влади, а не Міністерства культури, наголошує Т. Мазур.
„ЮНЕСКО так само дає зауваження з цього приводу. Очевидно, що питання має бути поставлено міському голові, оскільки саме Київ має розробити цей документ. Міністерство культури може погоджувати тільки історико-архітектурний опорний плян, який є частиною генерального пляну. І ми вже не перший місяць чекаємо, коли цей документ буде внесений на розгляд Міністерства культури”, – зазначає вона.
Історико-архітектурний заповідник „Софія Київська“.