Оприлюднений 16 травня указ Президента Петра Порошенка подає додатковий список фізичних та юридичних осіб в Російській Федерації‚ щодо яких запроваджено санкції. Згідно з цим документом‚ під заборону в Україні потрапили популярні в інтернеті російськомовні соціяльні мережі „В контактє“ і „Однокласснікі“. Буде забльоковано доступ до низки російських інформаційних компаній‚ а також до телеканалів „РБК“‚ „ТВ Центр“ „НТВ Плюс“‚ „Звєзда“.
Як і слід було очікувати‚ указ викликав хвилю емоційних й діяметрально протилежних за змістом відгуків. Неґативні зводяться до того‚ що українська влада‚ вдаючись до офіційних заборон в комунікативній галузі‚ чинить супроти демократії і людських свобод. „Проявом грубої цензури і недружньої політики“ назвав нові антиросійські санкції речник Кремля Дмитро Пєсков.
Але навіть в Україні висловлюються сумніви щодо доцільности заборонного президентського указу. Наприклад‚ виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає це рішення шкідливим‚ оскільки‚ мовляв‚ „зазначені в указі російські мережі можуть бути і засобами поширення української інформації серед проросійської авдиторії“.
Відчуваючи таку „демократичну“ підтримку з українського боку‚ директор з комунікацій соціяльної мережі „Однокласснікі“ Анастасія Жбанова вже запевнила‚ що знайде спосіб не припиняти діяльности в Уккраїні‚ незважаючи на санкції. Вже сама ароґантність цієї заяви багато про що свідчить.
Заднім числом намагаються дистанціюватися від пропаґандивного аспекту інтернет-спілкування менеджери соцмережі „В контактє“: „Наш ресурс щомісяця відвідують 16 млн. мешканців України‚ ми завжди обходили політику стороною‚ люди об’єднуються за особистими та професійними інтересами‚ тому інтернет не повинен мати жодних кордонів“.
Категорично проти указу Президента П. Порошенка виступили колишні „реґіонали“‚ тепер об’єднані в „Опозиційному бльоці“. Депутат з цієї фракції Юрій Павленко‚ як представник парляментського Комітету зі свободи слова‚ назвав рішення стосовно нових антиросійських санкцій і заборон „північнокорейською практикою“.
Що ж відбувається насправді і яка позиція з приводу цієї полеміки буде правильнішою? Очевидно‚ ніхто з наших читачів не сумнівається‚ що демократія і свобода – це краще‚ ніж автократія і безправ’я. Однак‚ не менш самозрозумілим є те‚ що культурно-цивілізаційні цінності постають не з досконалих абстракцій‚ не з ідеальних взірців‚ а з реального буття‚ з суперечливої суспільної конкретики.
В Україні ж вона‚ на жаль‚ у такі мірі суперечлива‚ що свободи для себе вимагає одягнуте в демократичні одежі анатиукраїнство. Про невпинне російське україноненависництво вже й не говоримо. Все‚ що йде в Україну з того боку‚ контролюється і координується Кремлем. І наша біда в тому‚ що росіяни надзвичайно‚ диявольським чином витончені у просуванні своєї антиукраїнської політики‚ й їхня професійна пропаґандистська облуда усе частіше має безневинний‚ нібито цілком безполітичний вигляд.
Такий безневиннний і безполітичний‚ що‚ як от у цьому випадку‚ заборона російської брехні й омани може сприйматися наївними чи непоінформованими користувачами інтернет-ресурсів антидемократичним порушенням людських свобод. Тому слід бути дуже пильними: не один вже раз демократичними свободами зловживали найбільші вороги свободи і демократії. І на українську демократію в Україні вони дивляться як на засіб унеможливлення українського національного відродження.
Президент П. Порошенко‚ певна річ‚ не видав би цього указу без найповажніших підстав. Це можна зрозуміти з коментаря Служби бепеки України: „Російські спецслужби ведуть гібридну війну проти населення України‚ використовуючи у свої спеціяльних інформаційних операціях інтернет-ресурси „В контактє“‚ „Однокласснікі“ „Mail.ru“ та інші. Служба безпеки України постійно фіксує активне поширення через такі ресурси антиукраїнських закликів до радикальних протестних акцій з використанням зброї“.
З офіційної заяви Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова: „Через російські мережі їхні спецслужби ведуть не лише інформаційну війну проти нашої країни‚ але й вербують аґентів і створюють аґентурні мережі в Україні“.
Якщо згаданий президентський указ у чомусь і недосконалий‚ то хіба в тому‚ що дещо спізнений. Український експерт з онлайн-комунікацій Максим Саваневський переконаний‚ що заборонити російські сервери в Україні треба було ще три роки тому. Все ж краще пізно‚ ніж ніколи. „Відтепер Росії тяжче буде вести інформаційну війну проти нас‚ з іншого боку – російські спецслужби не зможуть збирати дані про українців так само вільно‚ як чинили це досі“‚ – робить справедливий висновок експерт.