3 квітня Рада Директорів Міжнародного валютного фонду схвалила третій перегляд програми розширеного кредитування (EFF) Це дало можливість Києву отримати черговий транш у розмірі 1 млрд. дол. В офіційній заяві Фонду з цього приводу було відзначено‚ що разом з певним проґресом у макроекономічній стабілізації та поверненням економічного зростання перед владами у Києві стоять наступні завдання.
Перш за все треба прискорити економічне зростання‚ прискоривши структурні реформи. Великим тягарем для бюджету є дефіцит Пенсійного фонду (близько 145 млрд. грн. або 6 відс. Внутрішнього валового продукту), та значна кількість збиткових державних підприємств, а також відсутній ринок землі. Корупція робить управління економікою неефективним. За цими дипломатичними формулюваннями ховається стурбованість та незадоволення Фонду повільними темпами структурних реформ в Україні та неефективними зусиллями у боротьбі з корупцією.
Чергова місія Фонду на чолі з Роном ван Руденом прибула до Києва 18 травня для перемовин з українською владою щодо пришвидшення структурних реформ як з боку уряду‚ так і законодавців.
Головними вимогами для продовження програми на наступному етапі є:
– Кардинальне реформування пенсійної системи, враховуючи структурні проблеми на ринку праці, низький рівень сплати Єдиного соціяльного внеску, старіння населення і відповідно непропорційне зростання кількости пенсіонерів відносно робочої сили. Верховна Рада мала ухвалити пенсійну реформу наприкінці квітня (новий структурний маяк, що був перенесений з кінця грудня 2016 року.)
– Проведення земельної реформи з метою лібералізації ринку землі та продажу земель сільськогосподарського призначення. Ухвалення Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення затверджений як структурний маяк терміном до кінця травня цього року.
– Приватизація збиткових державних підприємств‚ зокрема таких системних‚ як Одеський припортовий завод, акціонерне товариство „Центренерґо“, „Турбоатом“, реґіональні енерґорозподільчі компанії.
– Посилення боротьби з корупцією‚ що передбачає прийняття закону про посилення повноважень Національного антикорупційного бюра (НАБУ). Новий термін для структурного маяка щодо прийняття цього закону перенесений на кінець травня. Інший структурний маяк стосується прийняття закону про запровадження антикорупційного суду з метою переслідування корупційних діянь з боку посадових осіб високого рівня.
– Решта дій влад щодо проведення структурних реформ стосується продовження реформи в банківській сфері та переходу до нової монетарної політики інфляційного тарґетування, дереґуляції та спрощення ліцензування, а також реформ в галузях освіти та охорони здоров’я.
МВФ також‚ скоріше за все‚ намагається дискутувати з Президентом Петром Порошенком можливу кандидатуру на посаду Голови Національного банку України. Скоріше за все‚ МВФ хоче отримати певні ґарантії тієї політики НБУ, яку Центральний банк проводив до цього. І хоча офіційно таке призначення є виключно прероґативою президента – вносити кандидатуру голови НБУ для затвердження Верховною Радою, очевидно‚ що МВФ не байдуже‚ з ким йому в подальшому співпрацювати в галузі реформування монетарної політики та банківського сектору.
Якщо оцінювати напруження дебатів щодо пенсійної та земельної реформ у Верховній Раді, то прийняття відповідних законів у терміни‚ визначені в програмі співробітництва з МВФ‚ викликають велике запитання. Треба також враховувати‚ що 2019 рік буде роком виборів‚ і тому 2017 рік є найкращим часом для проведення рішучих реформ‚ і чим менше часу буде залишатися до виборів‚ тим більше політики будуть турбуватися‚ як подобатися виборцям зараз‚ а не як проводити реформи з огляду на майбутні покоління.
Олександр Петрик, незалежний експерт з питань економіки, доктор економічних наук, професор, працював в Національному банку України з початку незалежности України – 1991 року. Остання посада у НБУ – Директор Економічного департаменту, член правління НБУ. У 2013-2017 роках працював у Вашінґтоні альтернативним виконавчим директором в МВФ від України. Київ.