24 листопада, 2022

Вшанували пам’ять жертв геноциду

Учасниці події (зліва) Марія Коркач-Грошко, Христина Гук, Ольга Бертель­сен, Мирослава Антонович, Лідія Ткачук, Вікторія Малько, Марійка Слобідська. (Фото: В. Грошко)

ЧИКАҐО. – 11 листопада Камерна оркестра Лінкольнвуда у співпраці з Фундацією українського геноциду „Голодомор-США“ вшанували пам’ять жертв сплянованого знищення українського народу штучним голодовим терором під радянською владою Сталіна 1932-1933 років; систематичні вбивства та примусову депортацію вірмен, вчинені Османською імперією в 1915-1923 роках; етнічні чистки в Боснії, які відбулися з наміром знищити захищені групи боснійських мусульман і хорватів; македонської боротьби із серією соціяльних, політичних, культурних і військових конфліктів, які в основному велися між грецькою та болгарською сторонами в Османській Македонії між 1893 і 1912 роками, а потім стали час­тиною ширшої повстанської війни, в якій революційні організації греків, болгар і сербів воювали за Македонію; масове знищення євреїв під час Другої світової війни – Голокосту.

Захід відбувся в Українській католицькій церкві свв. Володимира й Ольги.
Представляючи Генеральне консульство України в Чикаґо, консул Олександр Свистун звернувся до присутніх і нагадав що, у 1932-1933 роках, Сталін створив таке пекло, щоб придушити рух за незалежність України, моривши українців голодом до смерти в країні, яку тоді називали житницею Европи. За два роки геноциду большевизму, Україна втратила понад 10 мільйонів невинно вбитих громадян. „Чверть усього сільського населення, чоловіків, жінок і дітей, загинули або вже вмирали. Решта чоловіків були настільки виснажені, що не мали сил поховати тіла своїх родичів і сусідів“, – писав Роберт Конквест, один із найвідоміших дослідників Голодомору, автор відомої книги „Жнива скорботи“.

Филип Симонс. (Фото: Марійка Сло­бід­ська)

Трагедії Голодомору ніколи б не сталося в Україні, якби вона була незалежною і демократичною державою. В Україні, яка обрала европейський шлях, такого ніколи не повториться.

Дириґент оркестри Филип Сімонс приготував добірку творів, щоб передати сумний тон, викликати відгомін жахливих актів проти народів, котрі стали жертвами геноцидів. До програми увійшли „Херувимський гимн №7“ (Дмитро Бортнянський); „Мелодія“ (Мирослав Скорик); „Еле­гія“ (Мортон Ґоулд); „Вірменська рапсодія №3 (Алан Ованес); „У бамбуковому гаю“ – композиція з чотирьох пісень на тему китайської поезії (Павел Гаас, обробка – Ілля Левінсон); „Under Shtetl Brent“ (Мордехай Ґебертіг, обробка – Ілля Левінсон); „Хвилина розпачу“ (Микола Лисенко, обробка – Ф. Сімонс); „Бембеша і Вишеград“, Самір Хаджаліч, вокал – традиційні боснійські пісні (обробка – Ілля Левінсон); „Македонське капричіо“ (Драґан Суплевський); „Ще не вмерла Україна“ (Михайло Вер­бицький, Павло Чубинський).

Виступили науковці, котрі спеціялізуються на темі геноцидів, зокрема на темі Голодомору: д-р Вікторія Малько, д-р Мирослава Антонович, д-р Христина Гук; д-р Ольга Бер­телсен.

Камерна оркестра Лінкольнвуда. (Фото: Марійка Слобідська)

Д-р В. Малько – викладач-історик і координатор-засновник Програми вивчення Голодомору на історичному факультеті Каліфорнійського державного університету, відділення Фресно, зазначила що, „заперечення Голодомору, ревізія минулого та реабілітація сталінізму в сучасній Росії призвели до розв’язання нинішньої повномаштабної війни проти Украї­ни. Історія допомагає побачити, що знову відбувається геноцид українського народу.

Сьогоднішній концерт є вшануванням пам’яті жертв Голодомору та інших геноцидів ХХ століття. Музика українських, вірменських, єврейських та інших композиторів допоможе пам’ятати невинних, вшанувати тих, хто вижив, залікувати рани постгеноцидного синдрому, розпізнати ознаки насильства над національними групами та діяти, щоб його зупинити. Усі геноциди мають бути визнані, щоб ефективно винести уроки з історії та забезпечити, щоб такі звірства не повторювалися в майбутньому“.

Д-р М. Антонович – керівниця Цент­ру міжнародного захисту прав людини та доцентка катедри міжнародного і европейського права Факуль­тету правничих наук Націо­нального університету „Києво-Могилянська Академія“, професор і керівниця катедри міжнародного права Українського вільного університету (Мюнхен); суддя Европей­ського суду з прав людини (2010-2014) – висвітлила тему „Голодомор-геноцид і триваючий російський геноцид в Україні: намір, жертви і злочинці“. Вона порівняла два геноциди – Голодомор та російський геноцид проти українського народу, який триває сьогодні під навалом російської аґресії.

Д-р Х. Гук, вчений-компаративіст з питань геноцидів, антрополог, доцент з питань управління конф­лік­тів Державного університету Кенеса, Джорджія, в доповіді „Голо­домор і триваючий геноцид Росії в Україні: порівняння геноцидних дій“ поширила дискусію щодо поняття „наміру“. Дискусія наполягала на основах антропології та суміжних дисциплін, які розглядають підстави конфліктів і геноцидної діяльности.

Д-р Ольга Бертелсен – професор на Факультеті правосуддя та соціяльних досліджень Університету Тіф­фі­на, Огайо, – взяла участь як спеціяльний гість. Вона має особливий інтерес до української та російської історії та розвідки. Її дослідження зосереджені на політичному насильстві, біотероризмі, таємних діях, контррозвідці; а також національній і ґльобальній безпеці США.

Камерну оркестру заснував у 1990 році музичний директор Ф. Сімонс. З 2002 року оркестра стала частиною американських фестивалів. У 2002 році Рада оркестрів Ілинойсу назвала її Камерним ансамблем року, одним із провідних професійних ансамблів Чикаґо.

Ведучою вечора була президент Українського національного музею в Чикаґо Лідія Ткачук, а членами підготовчого комітету – Ф. Сімонс, Л. Тка­чук, Марійка Слобідська, Вален­тина Сідельник, Марія Коркач-Грош­ко, Микола Кочерга (голова Фунда­ції).

Д-р Марія Коркач-Грошко – членка виконавчої ради Фундації украЇнського геноциду „Голодомор-США“.

Коментарі закриті.