ФІЛЯДЕЛЬФІЯ – 2 листопада на форумі Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка відбувся заключний виклад осіннього семестру. Доповідь „Дорогоцінності Княжого Києва в колекціях Заходу“ виголосила археолог, автор монографії „Скарби княжого Києва“‚ колишній редактор газети „Українська Думка“ у Лондоні д-р Людмила Пекарська.
За її словами, Київська Русь була однією із наймогутніших держав в історії европейської цивілізації, а завдяки розлогим політичним, економічним та культурним контактам її столиця стала центром розвитку усіх ділянок життя. Княжий Київ міг пишатися численними пам’ятками архітектури: Десятинною та Андріївською церквами, Михайлівським та Софійським соборами, а також цінними артефактами та вишуканими золотими виробами.
Перший речовий скарб Княжої Доби було знайдено у XVIII ст. і дотепер вдалося їх виявити понад 60, частина з яких опинилася поза межами України, зокрема в США та Великій Британії. У 1954 році побачила світ книга Ґалини Корзухіної „Русскіє клади“, у якій було поміщено 52 скарби княжого Києва. Доля понад половини із них довший час залишалася невідомою і саме завдяки зусиллям Л. Пекарської їх вдалося віднайти та описати у згаданій вище монографії „Скарби княжого Києва“.
Більшість із цих скарбів були виявлені в ХІХ ст. під час будівельних робіт у „Верхньому місті“: їх знаходили в нішах стін, у фундаментах стародавніх будівель, на території церков та монастирів, у спеціяльних тайниках, просто в землі. Речі надходили до приватних та музейних зібрань, ставали предметом досліджень археологів, істориків, мистецтвознавців. Найбільша група речей київських скарбів – це різноманітні прикраси з дорогоцінних металів – золота, електра (сплав золота й срібла), срібла, – оздоблені емалями, перлами, черню, коштовним камінням, різнокольоровим склом, зерню та філіґранню, що має своєрідний стиль з мотивами птахів, сиринів, дерева життя, рослинним та геометричним орнаментом.
За словами Л. Пекарської, численні дорогоцінності княжого Києва, що були сховані у свій час у вигляді скарбів, свідчать про досконалість і витонченість прикрас князівсько-боярського убору, про високі досягнення декоративного мистецтва Київської Руси.