У Києві‚ де вулиця Стрітенська получається з Великою Житомирською вулицею‚ на невеличкому майданчику з давніх часів стояв храм, який вперше згадується 1037 року. У 1752 році було споруджено останню дерев’яну церкву на цьому місці. У ХІХ ст. ця церква стала улюбленим місцем зборів київських дам-благодійниць. За пожертву баронеси Марії Штейнґель було збудовано кам’яну однобанну церкву в неовізантійському стилі. Закладання храму відбулось 20 жовтня 1853 року, а вже 21 жовтня 1861 року церква була освячена.
Розписи храму здійснював видатний український художник Іван Сошенко, який народився у 1807 році в Богуславі на Росі. Знайомство з Тарасом Шевченком стало яскравою сторінкою в житті І. Сошенка. Плідна спадщина мистця зберігається в багатьох музеях України, зокрема в Національному художньому музеї. Існують свідчення, що до І. Сошенка‚ коли він розписував Стрітенську церкву, приходив Т. Шевченко.
У новозбудовану кам’яну Стрітенську церкву було урочисто перенесено на вічне зберігання чудотворну ікону Божої Матері „Всіх скорботних радості“, яка свого часу була прикріплена над в’їздною аркою Львівської (Сінної) брами. Згідно з переказами авторство цієї ікони належить апостолові-євангелістові Луці.
Стрітенський храм був відомим духовним осередком‚ який піклувався бідними. Завдяки меценатам церква мала сім недільних шкіл та благодійну їдальню для бідних. Тут утворилося перше в Києві жіноче товариство Червоного Хреста.
Після війни в 1924 році церква стала місцем чудотворного оновлення. 19 червня 1924 року серед білого дня раптово оновилися хрести на церкві та почали сяяти‚ немов щойно позолочені. Радянська влада зруйнувала храм 1936 року.
Сьогодні храм вже перебуває у відбудовчому процесі. Відроджується ще один храм, який відвідував Т. Шевченко.
Ню-Йорк