4 жовтня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт‚ яким запроваджується нове вітання в середовищі Збройних сил і Національної поліції – „Слава Україні!“. Президент Петро Порошенко своїм підписом негайно зробив цей закон чинним. Виступаючи 10 жовтня перед військовими у Хмельницькій області‚ він сказав: „Дисципліна не позбавляє від необхідности поважати професіонала, поважати патріота, поважати людину, поважати армію. Такий підхід підказує і напрям оновлення військових статутів. Перші кроки ми вже зробили декілька тижнів тому, коли парлямент підтримав мої пропозиції, ухвалив закон і я його підписав щодо зміни військових статутів стосовно військового вітання. „Слава Україні!“ сьогодні є природним для кожного українського вояка і громадянина“.
Ледве чи ця зміна в законодавстві далася б так легко і швидко‚ якби це вітання не мало за собою великої і вже понадсторічної історії. Тому п’ятій колоні‚ котру Кремль з усіх сил намагаєься активізувати в Україні сьогодні‚ перед близькими президентськими і парляментськими виборами‚ не вдалося потрактувати новий закон‚ як щось льокальне‚ галичанське‚ західньоукраїнське. Насправді це йде ще від Тараса Шевченка:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Також задовго до ОУН і Української Повстанської Армії‚ де це вітання набуло значення клятви у вірності Україні‚ саме так‚ як свідчить Юрій Горліс-Горський‚ віталися повстанці-патріоти Холодного Яру.
Сто років тому‚ за часів Гетьмана Павла Скоропадського‚ повне вітання звучало так: „Слава Україні – Гетьманові слава!“.
Це стосувалося й українських бойових кораблів на Чорному морі. Лейтенат військово-морської фльоти Української Народної Республіки Святослав Шрамченко згадував про момент‚ коли на військовому кораблі „Воля“ моряки‚ у присутності високої урядової делеґації з Києва‚ підняли жовто-блакитний прапор‚ і голова Української Чорноморської Ради В’ячеслав Лащенко почитав свій знаменитий вірш „Золотосині прапори“. Моряки відповіли на це могутнім „Слава Україні!“.
Втім‚ якщо шукати зв’язку цього природного для українців вітання‚ то традицію справді слід виводити від західньоукраїнського – „Слава Ісусу Христу!“. Наш чутливий до істини народ славить найдорожче‚ найсвятіше.
Разом з тим‚ сучасні коментатори нового закону мають глибоку рацію в нагадуванні‚ що вітання „Слава Україні!“ історично виникло як гасло бороби за свободу і незалежність‚ як вияв віри в майбутню українську державу – економічно сильну‚ демократичну‚ квітучу.
Цей зміст повинен залишитися актуальним назавжди.