15 січня у посланні Федеральним зборам Президент Росії Володимир Путін запропонував внести ряд поправок до Конституції Росії, зокрема конституційно прописати створення такого органу, як Державна Рада Росії. Для підготування поправок була зформована робоча комісія з 75 осіб. До створеної комісії увійшли не правники, а залежні від уряду артисти, співаки, спортовці. В. Путін також запропонував перед ухваленням винести поправки одним пакетом на „всенародне голосування“.
Зміна Конституції покликана забезпечити В. Путінові довічне правління. Для цього створюють Державну Раду і змінюють Конституцію. Утворюється ніби нова держава, яка повинна мати й нового президента, незалежно від того, чи він був провідником за старої Конституції. „Всенародне голосування“ має відбутися якнайшвидше – 12 або 26 квітня. За зміни голосуватимуть єдиним пакетом, щоб люди не мали часу їх обмірковувати.
Зміни до Конституції мають на меті леґалізацію окупації Криму та подальше розширення „русского міра“, завдяки якому Кремль може спробувати відірвати в України південь та схід. Зокрема тепер кандидатом у президенти може бути мешканець Криму, який став частиною Росії.
Ще одна новина – Росія буде застосовувати міжнародне право вибірково, за результатами „розгляду“ своїм Конституційним судом. Раніше кожен мав право звернутися у міждержавні організації з захисту прав і свобід людини, але тепер Росія не зважатиме на рішення цих організацій. Політв’язні відбуватимуть судові кари без міжнародного розголосу. Фактично Росія відмовляється від участи у Раді Европи й від Европейської конвенції про захист прав людини.
Парлямент втратить свою самостійність, коли влада перейде до Державної Ради на чолі з В. Путіном, який матиме повну контролю над парляментом. Призначення членів вищих судів з подання президента позбавить ці суди незалежности.
Запрограмовані згори зміни при надто швидкісному їх впровадженні без громадської та експертної підтримки і широкого обговорення спрямовані на зміцнення диктатури В. Путіна і його оточення. У нинішньому форматі існування Росія приречена рухатися імперським шляхом з усією атрибутикою „національної величі“ й експансії. Під ідеями розширення, поглинання й завоювання за останні 300 років споруджений весь необхідний теоретичний, філософський і культурний фундамент. Окремі дисиденти не беруться до уваги. Та Росія, яку спорудив В. Путін, цілком може його пережити. Просто тому, що вона встигла зачистити осередки протесту всередині й зовні оточила себе гарматами. І в цій новій реальності на Україну чекатимуть нові небезпеки від посилення держави-аґресора.