Мало що змінилося з постанням незалежної України‚ ще й ускладнилося далі через загалом незадовільний стан економіки. Десятки тисяч найкращих фахівців вже залишили країну‚ решта перебивається на мізерній платні й тому розраховують на додаткові гроші від хворого. Все ще діє застаріла структура дільничних лікарів‚ вкрай обмежених у своїх засобах і можливостях. Словом‚ реформа давно назріла‚ і так сталося‚ що здійснювати її припало американці українського походження Уляні Супрун‚ людині професійній‚ ініціятивній і послідовній. Запропонований нею проєкт реформ знайшов підтримку в уряді‚ серед активістів Реанімаційного пакету реформ та у Громадській раді при Міністерстві охорони здоров’я. І здавалося‚ що успіх уже ґарантований.
Ні‚ не так все просто. Очільниці позитивних змін в українській медицині жорстко опонують пов’язані з політикою лікарі‚ як от депутат Верховної Ради Ольга Богомолець‚ котра підбурила багатьох представників медичної спільности виступити проти У. Супрун‚ бо‚ мовляв‚ „цією реформою хочуть змусити українців продавати останнє майно‚ аби не померти від хвороби“. Це ніщо інше‚ як спекуляція старих політичних сил на непоінформованості людей. Чиновницька бюрократія хоче зберегти тіньові схеми закупівлі ліків‚ фінансування лікарень і заробітку на нелеґальних платежах за медичні послуги.
Тим часом кожен крок У. Супрун і її реформаторської команди бездоганно прозорий‚ так що люди відразу бачать позитивний зміст змін.
З 2 квітня цього року громадяни України отримали можливості укладати спеціяльні деклярації з сімейним лікарем або терапевтом чи педіятром‚ за своїм вибором. Лікарі цими декляраціями зобов’язуються постійно працювати з пацієнтами. Вибирати лікаря можна у будь-якому медичному закладі‚ незалежно від місця реєстрації.
Буквально за першу половину квітня українці вже підписали пів мільйона деклярацій з лікарями.
Медична реформа передбачає запровадження принципу „гроші ходять за пацієнтом“, тобто держава буде платити лікарням та лікарям за надані конкретним пацієнтам медичні послуги, а не за „утримання ліжок“. За кожного пацієнта, який підписав з ним договір, сімейний лікар отримуватиме 210 грн. на рік.
Також запроваджується „державний ґарантований пакет“ – певний обсяг медичних послуг та лікарських засобів, які держава зобов’язується оплачувати за заздалегідь встановленими тарифами. Якщо держава частково покриває витрати на медичну допомогу, вводиться тариф спільної оплати, який буде встановлюватися урядом, і за межами якого стягнення плати буде заборонено.
У разі спільної оплати медичні послуги можуть частково оплачуватися самими пацієнтами, або за рахунок інших джерел – таких як обов’язкове соціяльне медичне страхування, добровільне медичне страхування чи фонди місцевих бюджетів. Для учасників Антитерористичної операції передбачені додаткові фінансові ґарантії від держави.
Медична реформа передбачає створення нового органу виконавчої влади – Національної служби здоров’я. Вона виконуватиме функції оплати, контролю та вибору медичних послуг.
Ми певні‚ що медична реформа вже в найближчі рік-два покаже себе з найкращого боку.