26 жовтня, 2018

Незвичайний лет був ворожим

Літак-розвідник „Ельфауґе“‚ на якому летів Віктор Ходорович. (Фото: Енциклопедія сучасної України)

„Укрпошта“ оприлюднила плян випуску марок, маркованих конвертів і спеціяльних штемпелів у 2019 році. Саме конверт і штемпель мають відзначити 100-річчя лету пілота Віктора Ходоровича з тодішнього Проскурова (тепер Хмельницький) до Будапешту. 23 березня 1919 року угорські комуністи проголосили створення Угорської Радянської Республіки, яка проіснувала 133 дні. Щоб підтримати їх у боротьбі „проти світового імперіялізму“, більшовицький провідник Володимир Ленін запропонував негайно налагодити між країнами повітряний зв’язок. 9 квітня (за іншими джерелами 12 квітня) 1919 року інструктор Київської авіяційної школи, пілот Віктор Ходорович, який налітав на той час понад 800 годин, здійснив перший в історії радянської держави міжнародний авіопереліт за маршрутом Проскурів-Будапешт. 

Літак у нього був німецької моделі фронтовий розвідник „Ельфауґе“. 1,062 кілометри він подолав за вісім годин з приземленнями. Авіяційні історики стверджують, що він спершу прилетів з Києва до Вінниці, хоча інші вважають, що він летів з Проскурова. Пасажиром був угорський комуніст Ференц Дьордь. В. Ходоровичу до Будапешта не вистачило пального. Довелося приземлитися біля села Палфалва під Будапештом, а до столиці їхати автом. В. Ходоровичеві доставив в Будапешту шифр для радіозв’язку з Москвою. 20 квітня з службовою поштою він повернувся до Проскурова. 

20 квітня полетіли І. Баришников і М. Сахно. Перший повернувся через несправність, а М. Сахно пропав безвісти. Найшвидше, загинув в Карпатах. Лише 28 квітня в Проскурові злетіли ще два літаки. З І. Баришниковим повертався додому делеґат конґресу Комінтерну Ґрубер. Через п’ять годин над Карпатами вийшов з ладу двигун і пілот посадив машину в Румунії. Обидва мандрівники були затримані та ув’язнені у таборі біля Букарешту. 

Другим того ж дня вилетів Р. Пийр з пасажиром – кореспондентом Російського телеграфного аґентства Ґецем, який тримав мапу і вказував маршрут за наземними орієнтирами. Погода зіпсувалася. Почалася злива і пілот приземлився у тій частині Угорщини, яка була окупована Румунією. Обидва теж опинилися в таборі. 

Усе ж на вимогу Москви терміново були створені дві авіяційні групи, по три літаки в кожній. Вони базувалися у Проскурові та Вінниці. Проскурівська група мала літаки „Ельфауґе“, на які були установлені додаткові бензобаки. На крилах і бортах машин були червоні зірки. Поштові, вантажні та пасажирські лети між Проскуровим і Будапештом відбувалися протягом місяця. Одним з летів прибув керівник радянської Угорщини Тібор Самуелі, який мав зустріч у Москві з В. Леніном. 

Літаки „Ельфауґе“ перебували на озброєнні німецької авіяції до кінця війни, а після неї частина їх потрапила до українських Військово-Повітряних Сил. Літак мав двигун „Benz Bz.IV“ потужністю 200 кінських сил, що дозволяло розвивати швидкість 160 кілометрів на годину. Літак надійшов на озброєння німецького війська у 1918 році. Встигли побудувати близько 500 машин. Після того, як наприкінці 1918 року німецькі та австро-угорські війська розпочали евакуацію з України, літаки „Ельфауґе“ передавалися частинам українського війська, що спочатку повстало проти гетьмана Павла Скоропадського, а після повалення Гетьманату протистояло аґресії більшовицької Росії. 

Я поцікавився життям В. Ходоровича. Згідно з „Російською політичною енциклопедією“ (2006) він народився 10 грудня 1894 року в Тифлісі (тепер Тіблісі). Закінчив гімназію, два курси Київського політехнічного інституту, Севастопільську військову авіяційну школу. Під час Першої світової війни брав участь у бойових діях, був збитий біля Чернівців, сам збив два німецьких літаки. Мав високі нагороди – три Георгіївські хрести, ряд орденів. У Червоній армії став військовим летуном авіозагону особливого призначення, що базувався в Києві. У серпні 1919 року разом з дружиною на літаку „Ельфауґе“ перелетів з Києва до російської Добровольчої армії Антона Денікіна і був призначений до штабу Верховного Головнокомандувача. Звання – поручик.

Отже‚ в Україні відзначатимуть 100-річчя складного лету‚ який справді відкрив ще одну сторінку в історії авіяційних сполучень. Водночас постає питання: яке значення мала ця подія в історії України? Летун Червоної армії‚ яка вела війну проти незалежної України‚ виконав оперативне завдання більшовицької Москви‚ а сам невдовзі перейшов до війська‚ яке теж вело бойові дії проти України. За цим прикладом можна відзначати й інші незвичайні лети в небі України. 16 липня 1942 року з німецького летовища Анґербурґ лише за 3 години і 15 хвилин прилеів до Вінниці незвичайний літак „Кондор-200“, що розвивав швидкість у 340 кілометрів на годину, був озброєний двома автоматичними гарматами, оснащений спеціяльним пристроєм для аварійного катапультування крісла пасажира. Літак супроводжували вісім винищувачів, пілотованих найкращими німецькими летунами. Цікава подія ще й тому‚ що пасажиром був Адольф Гітлер. Дивлячись у вікно‚ фюрер зауважив: „Україна просто прекрасна. З борту літака здається, що під тобою земля обітована“. 

Були й інші лети в Україну її відомих ворогів‚ але чи треба з цього приводу плянувати святкові події? 

Коментарі закриті.