ЛУЦЬК. – 9-13 серпня на Волині відбувся VIII Міжнародний фестиваль українського фолкльору „Берегиня“. Метою фестивалю стало відтворення календарної обрядовости літньо-осіннього циклу „Від зажинок до Пречистої“, популяризація традиційних народних ремесел і виховання національного світогляду.
Фестиваль вирував у Луцьку, Берестечку, Пляшевій та урочищі Вовчак Турійського району, у селі Лобачівка Горохівського району. Його символом стала пісня „Волинь моя, краса моя, земля моя сонячна“. На свято приїхали 2‚500 учасників дійства – народні артисти, бандуристи, самодіяльні виконавці, етнографи, майстри з усіх країв великої України та представники Франції, Словаччини, Білорусі та Польщі. Фестиваль відновився після п’яти років перерви.
Відкриваючи фестиваль, що розпочався з ходи центральною вулицею Луцька – проспектом Волі та продовжився на пісенному віче у середньовічному замку Любарта, народний депутат України Ірина Констанкевич зазначила, що свято пісні й національних традицій – це справжній оберіг держави‚ мобілізація через культуру.
Голова Волинської обласної адміністрації Олександер Савченко наголосив, що цей фестиваль ще раз має засвідчити, що Україна вічна, безсмертна, як безсмертний її народ.
На сцену виходили народний аматорський гурт троїстих музик „Вусачі“ і фолкльорний колектив „Кралиця“ з Вінницької області, ансамблі „Надвечір’я“ з Запоріжжя і „Берегиня“ з Миколаївщини, театр фолкльорної пісні „Дивина“ з Донецької области. На Волинь приїхало кілька творчих колективів з Донбасу, зокрема з Ясинуватського та Волноваського районів. Волноваха, під якою на початку війни загинула група військовослужбовців з Волині, тепер місто-побратим Луцька.
Виступив ансамбль „Волиняни“ Міжнародного громадського об’єднання „Волинське братство“ у Києві. Солістки ансамблю Ганна Ярмолюк та Ганна Маковська – лавреати всеукраїнських конкурсів. Також приємністю для всіх гостей стала поява в замку Любарта леґенди української естради Валерія Маренича – провідника знаменитого не тільки в Україні тріо „Мареничі“, яке активно популяризувало в ті далекі вже часи саме народні українські пісні.
Головний режисер фестивалю Ірина Хмілевська зазначила: „Українська пісня має свою історію, це справжній наш літопис. Ми зібралися, аби показати обжинки, весілля, в’язання дідухів. А кожен обряд – це свій одяг, своя пісня“.
„Особливість фестивалю ще й у тому, що „Берегиня“ стала подорожуючою, – каже директор Волинського обласного науково-методичного центру культури Любов Рожнова. – Тож її площадкою стали місця, пов’язані з історією краю – Берестечко, де у 1651 року відбулася битва козаків Богдана Хмельницького з польською шляхтою, урочище Вовчак у Турійському районі – місце створення УПА“.
Були гості з Білорусі‚ Словаччини, Франції. Франко-слов’янський хор з Тулузи під керівництвом Марі-Сюзан Дебрюй виконав низку українських пісень, а коли французи у вишиванках заспівали „Реве та стогне Дніпр широкий“ тисячі людей встали, як встають під час виконання державного гимну.
У центрі Луцька була виставка народного мистецтва „Від роду і до роду. Народне мистецтво Волині“.
Учасники фестивалю продовжили пісенне дійство в Берестечку‚ на запрошення народного артиста України Петра Панчука у його рідному селі Лобачівці дали для його односельців концерт.
В урочищі Вовчак відбулося мистецьке театралізоване дійство „Вовчак – Волинська Січ“ та мистецька акція „Ми – нащадки своїх героїв“. Звучали стрілецькі та повстанські пісні у виконанні хорових колективів і народної артистки Світлани Мирводи та поета-пісняра з Луцька Миколи Більшевича, бандуриста Тараса Силенка.
Завершився фестиваль ґала-концертом „Уклін тобі, Україно“, під час якого вібулося нагородження учасників фестивалю, та святково-обрядовим дійством „Золотий вінок“.