Проголошення автокефалії Православної Церкви України стривожило Московський Патріярхат, провідники якого відчули, що цей приклад може заохотити інші Церкви до самостійности. 6 вересня в Будапешті відбувся міжнародний форум християнських журналістів на тему „Християнство в сучасному світі“. Патріярх Московський і всієї Руси Кирило (Ґундяєв) вислав на форум голову Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріярхату Митрополита Іларіона (Алфеєва). Провідним завданням московського гостя було розповісти журналістам про „обурливий приклад інформаційного тиску на життя Церкви і християн, розпалювання ненависти на ґрунті національної і релігійної ідентичности в Україні, коли державна влада пішла у наступ на Українську Православну Церкву“.
Митрополит заявив, що в січні цього року на прохання тодішнього Президента України Петра Порошенка й всупереч волі більшости православного населення України Константинопільський Патріярх надав Томос про автокефалію псевдо-церковній структурі, створеній з ініціятиви світської влади шляхом об’єднання двох груп розкольників.
„З подання й за підтримки тодішньої влади ця структура – так звана „ПЦУ“ розгорнула рейдерську атаку на храми Української Православної Церкви [Московського Патріярхату – ред.]. Більшість захоплень відбувається на Західній Україні – це територія Волинської, Рівненської і Житомирської областей. Є інформація про численні випадки незаконної перереєстрації наших громад в юрисдикцію розкольників силами місцевої влади“, – заявив Іларіон і закликав ошелешених його повідомленням журналістів: „В сучасній історії ми можемо знайти багато прикладів християнської мужности, коли люди відмовлялись робити що-небудь, противне заповідям Божим. Ці приклади повинні надихати нас й приводити до усвідомлення, що ми не одні, що з нами Христос“.
Митрополит Іларіон мав підстави тривожитися про долю РПЦ. 7 вересня у Парижі відбулась позачергова Генеральна асамблея Російської Архиєпископії в Західній Европі, яка не затвердила проєкт приєднання до РПЦ Московського Патріярхату. Інтернет-видання „Портал-Credo.ru“ повідомило, що пропозиція про перехід під омофор Патріярха Кирила, яку вніс Архиєпископ Іоанн (Реннето), не набрало більшости голосів при таємному голосуваннні 180 осіб. Архиєпископ Іоанн оголосив про свою відставку і Вселенський Патріярх Варфоломій призначив на його місце Митрополита Емануїла (Адамакиса). Патріярх Кирило негайно прийняв Архиєпископа Іоанна до РПЦ.
Московська патріярхія пропонувала автономію у своєму складі, обіцяла зберегти усі особливості паризької Архиєпископії. Російський екзархат був утворений в 1924 році на основі парафій, зформованих втікачами з Росії. У 1999 році Патріярх Варфоломій видав паризькій Архиєпископії Томос про наділенння їй статусу особливого національного екзархату Константинопільської Церкви. Ця церковна структура має 65 парафій, 11 церков, два монастирі і сім скитів, повідомив російський незалежний канал Грані.ру. Ласий шматочок втратив Патріярх Кирило!
Захиталося московське патріярше крісло. Московський Патріярхат виявив церковних розкольників також в Грузії після загарбання Росією теренів цієї країни. Виявилося, що на території Грузинської Православної Церкви, в Південній Осетії, утворилася національна Аланська епархія, яка увійшла в юрисдикцію Церкви істинно-православних християн Греції. Чому ж не до Москви? Патріярх Кирило заявив: „Це не просто розкольницька ніби епархія, а справа в тому, що архиєрейське рукоположенння керівник цієї епархії отримав від грецьких „старостильників“, вся діяльність яких щодо Росії спрямована на послаблення Російської Православної Церкви. Це що ж виходить: з одного боку російські солдати пролили кров за осетинський народ, а з другого боку духовні провідники цієї країни перебувають в юрисдикції розкольницької Церкви, яка головною метою ставить руйнування єдности Російської Православної Церкви? Перше, що треба зробити, це вирішити питання з цією розкольницькою юрисдикцією“.
Знову зголосився Митрополит Іларіон, який застеріг про небезпеку, яка очікує Церкву Грузії в разі визнання нею автокефалії ПЦУ. Патріярхат Грузинської Православної Церкви виступив з заявою проти втручання РПЦ у її справи. Прикладом такої небезпеки з боку Росії служить Абхазія, де на російській військовій базі споруджують собор, а церковне служіння на території Абхазії провадять священики РПЦ, передає аґентство „Новости-Грузия“.
Уже багато років триває конфлікт між РПЦ і Вірменською Апостольською Церквою (ААЦ), яку визнають 93 відс. громадян республіки. ААЦ не має євхаристичного спілкування з РПЦ.
У Білорусі Московський Патріярхат завбачливо зробив крок проти України, коли ще 15 жовтня 2018 року провів перший поза межами Росії Синод РПЦ, який, як повідомило Радіо Свобода, різко засудив курс на автокефалію Української Православної Церкви Київського Патріярхату. Позиції РПЦ в Білорусі надзвичайно міцні, де немає ніяких тенденцій до самостійности, автокефалії. Білоруська Автокефальна Православна Церква заборонена. „Звідси ми будемо загрожувати Києву“, – вирішив Патріярх Кирило. Президент Білорусі Олександр Лукашенко підтримав його: „Ми будемо робити все можливе для того, щоб на українську землю швидше повернулися мир і злагода. Розкол – це не про нас, це не для нас“.
Звісно, Московський Патріярхат не лише намовляє і лякає. 29 травня цього року, повідомив телеканал „Настоящеє время“, під час візити в Страсбурґ Патріярх Кирило заявив: „Ми будуємо в середньому три храми на добу. 30 тис. храмів за 10 років в різних країнах“.
Це, зрозуміло, великий маштаб. Але чи ці храми заповнять віруючі, які усе більше переконуються в тому, що Патріярх Кирило і його церква фактично служать аґресії Росії та Володимира Путіна? Зокрема в Україні.