НЮ-ЙОРК. – 17 травня з’явилося повідомлення‚ що Росія ініціює скликання Ради Безпеки ООН щодо мовного закону України. Російські дипломати звернулися до делеґації Індонезії, яка головує у Раді Безпеки ООН у травні, з проханням скликати засідання щодо захисту в Україні української мови. З погляду Москви, закон України „Про забезпечення функціонування української мови як державної” потребував обговорення на найвищому дипломатичному майданчику світу в контексті Мінських домовленостей.
Винесення таких питань на обговорення Ради Безпеки – рідкісне явище. Рада, яка складається з п’яти постійних та 10 непостійних членів, покликана насамперед підтримувати міжнародню безпеку та мир. Навіть питання масових порушень прав людини винесені на окремий майданчик – Раду ООН з прав людини у Женеві. Саме тому спроба Росії поговорити про питання української внутрішньої гуманітарної політики виглядала більш ніж недоречно. Проте Росія – один із потужних п’яти постійних членів Ради Безпеки, і очікувати, що її запит залишиться без розгляду, не доводилося.
Російська ініціятива була маніпулятивна, а український „мовний закон” не стосується ні Мінських домовленостей, ні російсько-української війни на Донбасі. Сам закон, звісно, здебільшого ніхто не читав (навіть в Україні далеко не всі спромоглися, що вже казати про чужоземних дипломатів), і з огляду на нещодавнє ухвалення, покищо бракувало навіть перекладів його основних позицій на англійську мову.
Саме на це й розраховувала Росія. Що, з огляду на необізнаність світової спільноти загалом та дипломатів зокрема у деталях складного юридичного документу на майже 50 сторінок, їй вдасться вкласти власні маніпулятивні інтерпретації у свідомість чужинців, і таким чином намалювати картину наступу на російську мову в Україні, про що у самому законі, звісно ж, не йдеться.
Аби розвіяти російські міти, українські дипломати підготували детальну, але лаконічну аналізу закону англійською мовою та передали його членам Ради Безпеки. Засідання було призначене на 20 травня. Постійні представники Франції й Німеччини намагалися донести до Росії, що вважають маніпулятивним обговорення українських законів у день інавґурації нового Президента України Володимира Зеленського. Вони пропонували перенести його на інший час. Однак Росія вимагала лише 20 травня. Що теж промовисто свідчить про справжні наміри Москви. Ініціяторами ідеї про можливість забльокувати засідання під час ухвалення рішення про порядок денний стали саме Франція та Німеччина. Проте лише двох голосів було замало. Для ухвалення порядку денного і початку засідання Росії були потрібні дев’ять голосів „за”.
Перед початком засідання Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко зустрівся з українськими журналістами для короткого коментаря та спілкування. В. Єльченко розповів, що запропоноване Росією питання не має абсолютно жодного стосунку до функціональних обов’язків Ради Безпеки ООН, а партнери України розділяють цю думку.
Головуючий Постійний представник Індонезії оголосив про початок засідання і передав слово Представникові Франції Франсуа Делатру‚ який пояснив, що ухвалений 25 квітня закон не може ставитися на один щабель із важкою гуманітарною ситуацією на Донбасі. Він заявив, що Росія спеціяльно ініціювала це засідання у день інавґурації нового Президента України В. Зеленського, аби використати Раду Безпеки у своїх маніпулятивних цілях.
Далі слово для коментаря було надане також представникам інших держав-членів. Крістоф Гойзґен з Німеччини сказав, що цілком підтримує думку французького колеґи й додав, що Росії пропонувалося перенести обговорення „мовного закону” на інший час, але росіяни наполягали саме на даті 20 травня, яка є неприйнятною. З їхніми словами погодилися також заступник Постійного представника США при ООН Джонатан Коен і Постійна представниця Польщі Джоана Вронецька.
Слово дали і російському представникові Василію Нєбєнзі‚ який став виголошувати досить довгу й емоційну промову про те, що Рада Безпеки демонструє подвійні стандарти, і переконувати, що питання „мовного закону” напряму стосується Мінських домовленостей.
Коли коментарі були завершені, головуючий поставив на голосування порядок денний засідання. Проти порядку денного засідання висловилися шість держав-членів, за – п’ять, чотири – утрималися. Порядок денний не був ухвалений.
Проти проведення засідання проголосували Бельгія, Німеччина, Франція, Польща, Велика Британія та США. За обговорення української мови виступили Росія, Південна Африка, Екваторіяльна Ґвінея, Домініканська республіка, Китай. Утрималися Індонезія, Кот д’Івуар, Кувейт та Перу.
Далі слово було надане для коментарів. Передбачалося, що у цих виступах делеґати лише висловлять коротко свою мотивацію щодо голосування. Проте російський представник, схоже, вирішив використати коментар для виголошення всієї промови, яку він підготував для засідання. Ця ситуація роздратувала Представника Великої Британії Джонатана Аллена. Він просто перервав виступ В. Нєбєнзі, звернувши увагу присутніх на грубе нехтування процедурами Ради Безпеки і використання російським дипломатом коментаря для виголошення промови, хоча Рада Безпеки відмовилася проводити засідання.
Таке переривання виступу є вкрай рідкісним явищем для Ради Безпеки ООН і демонструє крайній ступінь конфронтації та незадоволення.
Але головуючий дозволив В. Нєбєнзі продовжувати його виступ. Після ще одного досить тривалого мовлення про „мовну інквізицію в Україні”, Дж. Аллен знову вказав на неприпустимість дій росіянина.
Зрештою, засідання завершилося. Голосування виявило кілька несподіванок, щонайменше – одну приємну й одну неприємну. Позитивним стало утримання Перу. Нагадаємо, саме її представник 25 квітня у своєму виступі висловив стурбованість „мовним законом”, який, мовляв, не сприяє впровадженню Мінських домовленостей. Натомість нині він не став голосувати з Росією.
Поганою несподіванкою стало голосування „за” з боку Китаю. Таке рішення Китаю видається досить дивним, з огляду на наявність великої кількости проблемних питань з національними меншинами у самій країні.
Можна передбачати, що Росія не облишить спроб „обговорити” українську мову на майданчику, який займається питаннями міжнародного миру та безпеки. Можливо, чекаючи більш слушного часу в липні, після того як 16 числа закон вступить у силу.
З іншого боку, 20 травня був створений серйозний прецедент, коли на такі спроби Росія вже отримала процедурного „гарбуза“, і це не гратиме на її користь і в наступних спробах. І хоч нині Україна здобула беззаперечну перемогу в ООН, ще раз зірвавши російські спроби маніпуляцій ООН, розслаблятися зарано.