21 травня, 2020

Вороги суверенітету України

Увесь телевізійний простір України поділено між шістьма олігархами. Свої телеканали вони використовують не для отримання прибутку з реклями, а для впливу і контролі країни через політиків, які через зміни законодавства і призначення потрібних людей на ключові посади, в кінцевому результаті і приносять власникам телеканалів прибутки.

Кум Президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук є власником трьох з семи всеукраїнських інформаційних каналів. Серед них особливо активний проросійський „112 канал”, на якому безперервно російською мовою ведуть пропаґанду проти України В. Медведчук і Вадим Рабинович.

Народний депутат Верховної Ради від „Опозиційного бльоку” В. Рабинович став аґентом КҐБ 25 вересня 1972 року під псевдом „Жолудь” у віці 19 років, на другому курсі Харківського автодорожного інституту (ХАІ). Його справа у 21 томі у 1991 році разом із ориґіналами інших подібних справ передана до Московського спецхрану КҐБ, але в Службі безпеки України встигли зняти копію.

В. Рабинович уперше активно виринув на політичній арені у 2014 році, коли став кандидатом на посаду президента України.

Свого часу його через аморальну поведінку його виключили з ХАІ і він так і не здобув вищої освіти. У 1980 році В. Рабиновича арештували за велике розкрадання державного майна, але за нього заступився особисто тодішній генеральний прокурор СРСР Роман Руденко. Після цього В. Рабинович керував підпільними цехами й у 1982 році був засуджений на 14 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі суворого режиму з конфіскацією майна. Чи це не схоже на життєпис Віктора Януковича?

Після виходу з тюрми В. Рабинович створив фірму „Пінта” для постачання металу ізраїльським компаніям. У червні 1999 року СБУ заборонила йому в’їзд до України строком на п’ять років (він уже мав ізраїльський пашпорт) в інтересах забезпечення безпеки країни. Він став фігурантом скандалу, пов’язаного з тіньовим ринком зброї, яку постачали з українських складів у гарячі точки. У січні 2002 року німецьке видання „Der Spіegel” повідомило, що В. Рабинович постачав „Талібану” велику кількість танків.

Восени 1993 року США на кілька років закрили В. Рабиновичеві в’їзд до країни. 17 березня 2014 року США ввели персональні санкції проти В. Медведчука, який загрожував територіяльній цілісності України, та за підрив демократичних інститутів і процесів в Україні.

У 2016 році журналісти програми „Схеми” опублікували розслідування, в якому йдеться, що В. Медведчук реґулярно на приватному літаку літає до Росії, хоча з жовтня 2015 року Державна авіяційна служба України припинила пряме повітряне авіосполучення між двома країнами. Але ж В. Медведчук має радитися з московським кумом?

Останнім часом неславу В. Медведчукові принесла його адвокатська діяльність, коли він потрапив у групу „підібраних” адвокатів, яким КҐБ доручав судові процеси над дисидентами Юрієм Литвином і Василем Стусом, на яких В. Медведчук приєднався до звинувачень прокуратури.

В Україні усвідомлюють небезпеку від телепропаґанди московських аґентів, для яких телебачення стало найлегшим засобом впливу на настрої населення. Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення тривалий час вимагала вжити заходів до приборкання аґентури.

Верховна Рада вимагала ввести санкцій проти телеканалів В. Мед­ведчука „112 Україна” і „NewsOne”. 16 вересня 2019 року апеляційний суд дозволив Нацраді з питань телебачення й радіо приймати рішення щодо анулювання ліцензії каналів і вона розглянула справу щодо п’яти реґіональних телеканалів, які замість власних програм ретранслювали канал „112 Україна”. Ці канали покривають власним сиґналом практично всю Україну. 28 вересня 2019 року „112 канал” перейшов на супутникове мовлення і продовжує транслювати свої програми.

Виглядає, що держава не наважується вжити рішучих заходів до ворогів її суверенітету.

Коментарі закриті.