Вже кілька років поспіль Міжнародний валютний фонд закликає Україну скасувати мораторій на продаж землі та здійснити аґрарну реформу. Також Світовий банк називає земельну реформу ключовою для України і наголошує, що ціни на землю сільськогосподарського призначення після запровадження ринку зростуть в багато разів. А це вигідно і селянам, і державі. Українська влада нібито погоджується, що ситуацію треба змінювати, але до конкретних дій справа не доходить.
Питання набуває европейського контексту. 22 серпня 2018 року набрало чинности рішення Европейського суду з прав людини‚ згідно з яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення визнано порушеням прав людини в Україні. У грудні того року група народних депутатів подала на розгляд проєкт постанови про скасування мораторію‚ але 17 січня Верховна Рада більшістю голосів відхилила цей проєкт‚ натомість ухвалила новий закон‚ котрим забороняється вільний ринок землі. Міністерство економічного розвитку звернулося до президента України з пропозицією застосувати вето щодо цього закону‚ однак‚ 4 лютого він підписав документ: мораторій триватиме далі‚ принаймні до 2020 року.
Що конкретно стоїть за тими протилежними законодавчими ініціятивами? Після відновлення державної незалежности 7 млн. українських селян отримали земельні паї‚ але розпоряджатися ними на власний розсуд не можуть‚ оскільки від 2002 року діє мораторій на продаж землі. За цей довгий час вже понад мільйон власників паїв померло. Сталося також дуже багато випадків незаконного‚ рейдерського захоплення малих земельних ділянок різними структурами‚ котрі‚ обходячи закон‚ концентрують у своїх руках великі сільськогосподарські угіддя. Виходить‚ що одним можна мати зиск від землі‚ а іншим не можна.
Прихильні до мораторію експерти застерігають‚ що у вільному продажеві українська земля стане власністю багатих чужинців та закордонних лятифундій. Тому навіть Прем’єр-міністер України Володимир Гройсман виступає проти вільного ринку землі. „Треба надати можливість українцям один в одного купувати землю в обмеженій кількості“‚ – вважає він. У Верховній Раді його найктивніше підтримують депутати від „Батьківщини“ і „Радикальної партії Олега Ляшка“‚ але й фракції „Бльоку Петра Порошенка“ і „Народного фронту“ також не готові голосувати за запровадження вільного ринку землі.
Чи не доречно тут згадати‚ що „у страха – великі очі“? Бо поки бояться покупців з-за кордону‚ здібніші і спритніші українські фармери беруть у пайовиків землю в оренду на десятки років‚ тобто коли мораторій вже й скасують‚ дуже багато селян вже не будуть мати чого продавати. Отже‚ перш ніж скасовувати мораторій‚ належить вдосконалити все земельне законодавство‚ перезаснувати на засадах справедливости суди і правоохоронні органи. Як каже чільний діяч Всеукраїнської аґрарної ради Михайло Соколов‚ „потрібно створити передумови, аби ринок землі можна було запровадити, і він приніс нам не нові проблеми, а дав поштовх для розвитку економіки“.
Згідно з соціологічними дослідженнями‚ ставлення до мораторію дуже різне в різних реґіонах України. Якщо на Закарпатті та на Волині вільний ринок землі підтримують 72-64 відс. опитаних, то на Сумщині й Хмельниччині підтримка ледве досягає 3 відс., на Херсонщині вона становить 6 відс. З такою різницею справді треба це складне питання не розрубувати‚ а таки мудро‚ спокійно розв’язувати.