28 листопада, 2019

Виставку присвятили прощанню з комуністичною імперією

Історик Ярослав Файзулін (праворуч) проводить екскурсію під час відкриття виставки для Іванни Климпуш-Цинцадзе, Посла Словаччини Марека Шафіна. (Фото: Георгій Лук’янчук)

КИЇВ. – 7 листопада відкрилася виставка „30 років Свободи: повернення до Европи“ про европейські демократичні революції кінця ХХ ст., яка експонуватиметься впродовж місяця на Михайлівській площі між Дипломатичною академією та пам’ятником княгині Ользі.

9-10 листопада 1989 року остаточно впав Берлінський мур, який був символом роз’єднаности Европи на два полярні табори, що виникла як наслідок поділу Европи на зони впливу після Другої світової війни. Виставка розповідає про особливості національно-демократичних революцій, які пережили у 1988-1991 роки  Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Юґославія, Східня Німеччина, Болгарія, а також Литва, Латвія, Естонія, Грузія, Вірменія, Молдова, Білорусь та Україна.

На відкритті  виступили виступили заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак,   голова Комітету Верховної Ради з питань інтеґрації України до Европейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе, Посол Чехії Радек Матула, Посол Словаччини Марек Шафін, колишні дисиденти Богдан Горинь та Олесь Шевченко, керівник української редакції Радіо Свобода у 1989-1991 роках Богдан Нагайло.

Під час публічної дискусії в Інформаційно-виставковому центрі Майдану (зліва): Олег Бажан, Єргуш Сівош та Павел Жачек.

Авторами вуличної  виставки на Михайлівській площі є Любов Крупник, Віталій Бака, Юрій Перга та Анатолій Демещук. Над виставкою також працювали Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Наталка Позняк-Хоменкота і  Ольга Савенок з Українського інституту національної пам’яті та Національного меморіяльного комплексу „Небесної Сотні“ – Музей Революції Гідности.

Складається виставка з 20 транспарентів, які детально розповідають про події, які відбувалися в той час у Центрально-Східній Европі. Кожен представляє окрему країну з колишнього „соціялістичного табору“, а також пострадянські країни. Три окремі транспаренти розповідають про шлях України до незалежности – від 1987 до 1991 року.

Виставка нагадує про тісну співпрацю, яка була в ті часи між демократичними силами різних країн: між польською „Солідарністю“, литовським „Саюдісом“ та Народним Рухом України. В експозиції використано унікальні історичні фото того періоду.

Виставка відкрила серію заходів до 30-річчя демократичних революцій. Зокрема, 13 листопада в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відбувся круглий стіл „30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети“‚ а на Хрещатику відкрилися фотовиставки „Оксамитова революція 1989 року“, яку представило Посольство Чеської Республіки, та „Дорогою до свободи“ від Міністерства закордонних і европейських справ Словацької Республіки.

Ще одним заходом 13 листопада стала публічна дискусія про наслідки тих революцій, яка відбулася в Інформаційно-виставковому центрі Майдану з участю Павела Жачека – історика, ініціятора створення та першого директора Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутата Парляменту Чеської Республіки, Єргуша Сівоша – історика, директора Секретаріяту голови Ради правління Інституту пам’яті народу (Словацька Республіка), Олега Бажана – старшого наукового співробітника відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії Національної Академії Наук України, модератора заходу Євгена Шатілова – наукового співробітника Національного військово-історичного музею України. Учасники дискусії обговорили події прощання з комуністичною імперією. Зокрема йшлося про ролю Михайла Ґорбачова і Вацлава Гавеля.

Коментарі закриті.