У 2015 році, через рік після початку війни з Україною, в Росії був прийнятий федеральний закон про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації. Згідно до нього було значно збільшено репресивні заходи, щодо неурядових і міжнародних організацій, визнаних в Росії небажаними. Між міжнародними організаціями окремо названо Світовий Конґрес Українців (СКУ).
11 липня 2019 року Генеральна прокуратура Росії визнала СКУ небажаною організації на території Росії. Після цього СКУ був оперативно внесений до переліку закордонних і міжнародних неурядових організацій, діяльність яких визнана небажаною на території Росії, котрий веде Міністерство юстиції.
Це фактично продовжує переслідування української діяспори чи етнічної меншини в Росії. У 2010-2011 роках вирішено ліквідувати центральні координувальні центри українців: Федеральну національну культурну автономію українців Росії та Об’єднання українців Росії. Причини цього були виключно політичними за словами самого Міністра закордонних справ Сергія Лаврова‚ зокрема відзначення Голодомору в Україні.
Реакція державної влади України у час режиму Віктора Януковича була схвальна‚ бо тодішній Посол України у Росії Володимир Єльченко заявив, що вина по стороні українських структур. Винагородою за його русофільську позицію було направлення його Президентом Петром Порошенком на пост постійного представника України до ООН.
Наразі реакція СКУ на окреслення його небажаною організацією не адекватна‚ тому що провід СКУ уважав, що ця акція скерована виключно проти СКУ в Торонто.
Тиск на українську діяспору з боку Москви проявляється й поза територією Росії. Велика українська діяспора у Білорусі не є членом СКУ. Я там був і зрозумів від українських співбесідників, що таке членство в СКУ певне принесе переслідування з сторони Москви‚ бо Москва всюди присутня і активна на території Білорусі. Українська національна меншина у Білорусі не є небезпечною ні для Москви ні для авторитарного режиму Олександра Лукашенка‚ коли ця меншина ізольована.
СКУ є неурядовою організацією в ООН і повинен це питання порушити на форумі ООН. Також Україна повинна порушити це питання як держава на форумах ООН. Іронією є, що Постійним представником України в ООН далі є В. Єльченко.
Крім цього‚ СКУ повинен залучити юристів до порушення цієї справи в Европейському суді прав людини. Таке рішення не буде виконуватися, але воно може стати прицілом додаткових санкцій проти Росії.
Слід пам’ятати‚ що Росія не є національним монолітом. Сьогодні росіяни бунтують проти браку демократичности в Росії. Коли до заворушення приступлять національні меншини, імперія може не витримати. Тому Москва діє рішуче. І тому треба діяти нам не тільки для захисту української національної меншини‚ але й на користь свободи і демократії.
Аскольд С. Лозинський‚
Ню-Йорк