Вибори президента Білорусі 9 серпня засвідчили світові, що в країні виросло молоде покоління, вільне від очманілого впливу пропаґанди диктатора Олександра Лукашенка, котрий прагне одностайного голосування виборців за призначеного їм кандидата під гру урядових сурм. Навіть голова виборчої комісії у Вітебську Сергій Питаленко визнав фальсифікацію виборів, у чому в цілому по країні переконані тисячі людей, які вийшли на вулиці з протестом. О. Лукашенко назвав їх безробітними наркоманами, чим засвідчив власну недолугість як президента країни, де ніби так поширені безробіття і наркоманія.
Про слабкість влади диктатора свідчать й застосовані ним репресії проти мирних демонстрантів. Варто йому врахувати досвід Віктора Януковича, котрий теж послав силовиків проти студентства, досвід правителів деяких інших колишніх республік СРСР, котрі пробували силою зберегти вчорашній день.
Білорусь стала схожою на радянський колгосп, де людей переконували, що тільки на колгоспному полі лише з картоплею і молоком вони зможуть вижити у ворожому оточенні. Але люди побували за кордоном і побачили, що їхній колгосп уже давно став минулим, а урядові байки про демократію брехнею правителя.
Звісно, протестантам важко протистояти силовикам, котрі, варто зауважити, в ряді випадків стали приєднуватися до них або й відмовлятися від служби. Є надія на вплив урядів інших держав, міжнародних спільнот та усієї громадськости, котрі відразу засудили репресії в Білорусі.
Застереженням для О. Лукашенка прозвучала заява Президента України Володимира Зеленського: „Білорусь у своїх діях повинна максимально дотримуватися загальновизнаних у цивілізованому світі демократичних стандартів. І постаратися забезпечити власному народу його права та свободи у повному обсязі. Тільки так можна зберегти надію на вихід з кризи”.
Свої заяви щодо цих подій зробили представники української влади, опозиції та низка експертів. Причому ідеться не лише про заклики не вдаватися до насильства та забезпечити політичні права і свободи білорусів, а й про бачення подальшого розвитку подій: як в самій Білорусі, так і в реґіоні.
Державний секретар США Майк Помпео заявив, що в Білорусі, яку охопили масові протести, потрібно провести нові президентські вибори у присутності серйозних міжнародних спостерігачів.
Росія наразі зберігає відносний невтралітет щодо останніх подій у Білорусі. Втім, Володимир Путін привітав О. Лукашенка з перемогою вже на наступний день після білоруських виборів. Білоруські та російські експерти, з якими ми поспілкувалися, не виключають сценарій військового вторгнення Росії в Білорусь. У тій чи іншій формі Росія може „прийти на допомогу братньому народові”, якщо О. Лукашенко силою не приборкає протестну стихію. Чим менш леґітимним О. Лукашенко буде в очах власного народу, а також Евросоюзу та США, тим більшою буде його залежність від Росії. Всі вікна інших можливостей та альтернатив закриються.