Коли я прочитала дві статті на тему української мови в „Свободі” 31 січня, які були такі протилежні одна від другої – я надіялась, що хтось з наших діяспорних мовознавців зареаґує на другу статтю Марти Госовської. Я втішилася‚ прочитавши реакцію Лева Іваськова у „Свободі” 21 лютого і вповні згоджуюся з його думками.
Хоч я не мовознавець, але тема української мови мене цікавить і тривожить вже довший час. Читаючи пресу з України, постійно знаходжу там не тільки русизми, але щораз більше англійщини. Коли пишу про це до поодиноких газет, звичайно‚ відповіді немає, або як є‚ то все та сама – немає відповідних українських слів.
Вже довший час записую такі чужі слова в українській пресі‚ на які є відповідні українські‚ і дотепер зібрала понад 15 сторінок занглійщених слів. Ось кілька речень з такими словами: „Ющенко лідирує в рейтинґу“, „Юлія Тимошенко фінішувала в точці старту“. Також подаю тільки декілька занглійщених слів – краудфандинґ, фандрейзинґ, сайт, бренд, спікер, тренінґ, офіс, дизайн, дилер, імідж, ремарка, ремінісценція, і так далі.
В діяспорі ми вживаємо слова кошиківка, копаний м’яч, відбиванка, а на Україні – баскетбол, футбол, волейбол. На Україні вживають німецьке слово фрукт, а ми – овоч, в нас городина чи ярина, а в Україні овоч – з російського овощ. Наше авто або автомобіль – в Україні машина.
Діяспора за понад 70 років не допустилася до такого засмічення української мови і моє покоління вдячне нашим батькам за їхній труд, щоб прищепити нам любов до української культури й мови.
Оксана Кузишин‚
Фордс‚ Ню-Джерзі